Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Гераймовичу Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 16.06.2007 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.09.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до Димитрівської міської ради про визнання звільнення незаконним,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Димитрівської міської ради про визнання звільнення незаконним.

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 16.06.2007 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Димитровського міського суду Донецької області від 16.06.2007 - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Димитровського міського суду Донецької області від 16.06.2007 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.09.2007 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням Димитрівського міського голови від 23.08.2006 № 193 ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Димитрівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Димитрівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті - 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Колегія суддів погоджується з висновком, що не було порушень чинного законодавства при звільненні ОСОБА_1 оскільки позивача про майбутнє звільнення було попереджено 23.06.2006, а звільнено 23.08.2006, тобто за два місяці перед звільненням. При попередженні про звільнення ОСОБА_1 не було запропоновано іншої роботи в тій же установі, так як Димитрівський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ліквідовувався і не було можливості запропонувати роботу.

Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Димитровського міського суду Донецької області від 16.06.2007 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07.09.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до Димитрівської міської ради про визнання звільнення незаконним - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.