Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя – доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Кримськорозівської сільської ради Білогірського району АР Крим та її голови, треті особи: орган опіки та піклування Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування рішень сільської ради за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду АР Крим від 10 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 08 жовтня 2007 року ради

У березні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Кримськорозівської сільської ради Білогірського району АР Крим та її голови, треті особи: орган опіки та піклування Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування рішень сільської ради. Свої вимоги мотивує тим, що сільська рада ухвалила незаконні рішення про надання бані статусу житлового будинку та узаконили проживання сімей ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Сама лазня в селі має цільове оздоровче значення, і тому її будівля повинна бути відновлена. Мешканці села мають велику потребу користуватися лазнею.

Постановою Білогірського районного суду АР Крим від 10 липня 2007 року в відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 08 жовтня 2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01 вересня 2004 року на підставі розпорядження сільського голови лазня була передана на баланс Кримськорозівської сільської ради. Сільська рада 01 грудня 2004 року ухвалила рішення № 100 і № 101 про переведення лазні в статус житлового будинку та передачу громадянам ОСОБА_2 і ОСОБА_6 частини будівлі, виготовлення технічної документації, також була присвоєна адреса: АДРЕСА_1 від 20 квітня 2006 року сільська рада задовольнила протест прокурора та скасувала рішення № 100 і № 101 в частині передачі громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 частин будівлі бані, а рішенням № 163 скасовано рішення № 150 і № 151 про відмову в задоволенні протесту прокурора.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд вірно зазначив про те, що рішення сільської ради ухвалені в межах наданих повноважень Законом України "Про місцеве самоврядування в України" (280/97-ВР) та з урахуванням думки кожного депутата, який був присутній на 7 сесії 5 скликання, оскільки у сільській раді відсутні кошти на ремонт та обслуговування вказаного приміщення, у зв’язку з чим і приймалося рішення про переведення вказаного приміщення до житлового фонду, з наступним переданням його мешканцям села, які за власні кошті бажають його поновити, крім того в частині приміщення лазні з 80 -х років, зі згоди колишнього власника, проживає сім’я ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", до повноважень сільської ради віднесено управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вірно врахував те, що рішеннями № 150 і № 151 були скасовані попередні рішення тією ж сільської радою, тому відступний предмет спору.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 ззалишити без задоволення, постанову Білогірського районного суду АР Крим від 10 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 08 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.