К-10534/08 Про визнання бездіяльності УПФ неправомірною, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах - 17.06.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Калінінському районі міста Донецька, Головного УПФ України у Донецькій області, треті особи: Світлична Яна Юріївна –заступник начальника управління начальник відділу пенсійного забезпечення УПФ України в Калінінському районі м. Донецька, Білоусова Інна Анатоліївна – головний спеціаліст відділу пенсійного забезпечення УПФ України в Калінінському районі міста Донецька, про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання призначити пенсію, включення до стажу роботи періоду відрядження за кордоном, виплату пенсії і пені та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою начальника Головного УПФ України в Донецькій області на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 24 грудня 2007 року і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року та касаційними скаргами УПФ України в Калінінському районі міста Донецька, ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, просив визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб пенсійного органу та зобов’язати вирішити питання про призначення йому пенсії згідно зі ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-4 (далі – Закон №1058-4), а також включити до стажу роботи період відрядження за кордоном, виплатити пенсію, пеню та стягнути моральну шкоду у розмірі 10000грн. В обґрунтування позову заявник вказував, що маючи право на отримання пенсії на пільговим умовах зі зниженням пенсійного віку на три роки за Списком №2, після досягненні 57 років він 17.07.2006р. звернувся до УПФ України в Калініському районі міста Донецька з відповідною заявою. Не отримавши відповіді, він був вимушений звернутися до суду із заявою про визнання бездіяльності посадових осіб неправомірною.

Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 24.12.2007р. позов ОСОБА_1. задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008р. задоволено апеляційні скарги відповідачів та скасовано постанову суду першої інстанції. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Рішення УПФ України в Калінінському районі міста Донецька №770 від 17.08.2007р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку визнано неправомірним. Зобов’язано УПФ України в Калінінському районі міста Донецька включити ОСОБА_1 до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку період роботи з 07.09.1977р. по 04.03.1981р. у якості радянського спеціаліста за кордоном, а саме: у Народній Республіці Болгарія на трубному заводі у місті Септембри на роботі по ремонту, випробуванню, налагодженню та експлуатації рентгенівських апаратів та інших джерел іонізуючого випромінювання та перерахувати призначену пенсію у відповідності до ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням зазначеного факту і виплатити заборгованість у зв’язку з перерахунком розміру пенсії. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. щодо визнання бездіяльності посадових осіб пенсійного органу неправомірною, стягнення пені та моральної шкоди.

Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, сторони звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами в яких просять, зокрема, УПФ України в Калінінському районі міста Донецька та Головне УПФ України у Донецькій області рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, а ОСОБА_1. –скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 24.12.2007р.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Здійснюючи касаційний перегляд даної справи суд касаційної інстанції застосовує закон чинний на момент звернення позивача до суду з позовом.

Так, відповідно до положень ч.ч.1 та 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) (редакція від 01.12.2006р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Відповідно до положень п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) (редакція від 01.12.2006р.), до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих загальних судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними загальними судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Калінінського районного суду міста Донецька від 05.10.2007р. відкрито провадження у даній справі за позовною заявою ОСОБА_1., поданою 04.10.2007р.

Відповідно до положень ст. 18 КАС України, в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з позовом, яка визначає правила предметної підсудності адміністративних справ, даний позов був підсудний окружному адміністративному суду.

Разом з тим, згідно Указу Президента України "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" від 16.11.2004р. №1417/2004 (1417/2004) з 01.01.2005р. в системі адміністративних судів України утворено місцеві адміністративні суди, зокрема Донецький окружний адміністративний суд, який розпочав роботу з 21.05.2007р. (Об’ява в Урядовому кур’єрі від 18.05.2007).

Таким чином, відкриваючи провадження у справі та вирішуючи спір по суті, Калінінський районний суд міста Донецька порушив вимоги п.6 ч.3 ст. 108 КАС України та не повернув позовну заяву, оскільки дана справа станом на 05.10.2007р. не була підсудна цьому суду.

Апеляційна судова інстанція на зазначені порушення норм процесуального закону уваги не звернула та, постановляючи нове рішення, взяла за основу висновки зроблені неповноважним судом, хоча відповідно до ч.1 ст. 204 КАС України зазначена обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідності до вимог частин 1 і 2 ст. 220 КАС України –суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно п.1 ч.3 ст. 227 КАС України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Зважаючи на вищевикладене суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій було розглянуто даний спір в порушення вимог чинного законодавства, а саме вимог п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) .

Відповідно до ч.4 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов’язкове скасування судового рішення.

За таких обставин судові рішення ухвалені у даній справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційні скарги начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька, ОСОБА_1 – задовольнити частково .

Постанову Калінінського районного суду міста Донецька від 24 грудня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року – скасувати .

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька, Головного Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання призначити пенсію, включення до стажу роботи періоду відрядження за кордоном, виплату пенсії і пені та стягнення моральної шкоди – направити на новий розгляд до суду першої інстанції .