Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії заступника прокурора м. Харкова за касаційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2004 року

У жовтні 2003 року заявник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії заступника прокурора м. Харкова. Просив поновити порушені права, свободи і законні інтереси, скасувати, покладений заступником прокурора на нього без законних підстав обов'язок по терміновому наданню фінансово-господарської документації керованого ним підприємства ТОВ "ХАДО-холдінг".

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2004 року скарга задоволена.

Окремою ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2004 року проінформовано Генерального прокурора України про письмові запити заступника прокурора м. Харкова ОСОБА_2. і помічника прокурора ОСОБА_3. на адресу директора "ХАДО-холдінг", вважаючи їх викладеними не коректно, в грубій формі, а також про порушення працівниками прокуратури вимог ст.121 Конституції та ст. 3 Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись із рішенням та ухвалою суду першої інстанції, прокурор м. Харкова звернувся зі скаргами до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому ст. 298 ЦПК України щодо скасування зазначених вище рішень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2004 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_2. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та окремої ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи ОСОБА_2. був звільнений з органів прокуратури. Справа була розглянута в порядку Глави 31-А ЦПК України (1618-15) , а тому залучення 3-х осіб суперечить нормам ЦПК України (1618-15) .

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 02 липня 2004 року суду, ОСОБА_2. звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. відхилено, ухвалу судді першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалами суду першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2. звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 11 квітня 2007 року на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-У (697-16) передав для розгляду цивільну справу до Апеляційного суду Луганської області.

Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 11 травня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд вірно керувався п.4 ст. 310 ЦПК України, в якій зазначено, що суд апеляційної інстанції може її скасувати і постановити нову за умови, якщо суд першої інстанції оспорюване апелянтом питання вирішив з порушенням норм цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21.01.2004 року представнику прокуратури м. Харкова помічнику прокурора Балаклицькому В.В. було особисто вручено листа судді, адресованого прокурору м. Харкова Шевченко Є.О. і заступнику прокурора м. Харкова ОСОБА_2. про час і місце розгляду справи, про правові наслідки неявки посадової особи, дії якої оскаржуються, а також про необхідність направлення для участі у суді особи, до компетенції якої входить вирішення питання про усунення порушених прав і свобод заявника у тому випадку, якщо на момент розгляду скарги особа, дії якої оскаржені, вже не працює на цій посаді.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, на стадії підготовки справи до розгляду виконав необхідні дії з метою забезпечення розгляду справи на засадах змагальності.

Оскарження зазначених дій суду з приводу забезпечення участі в судовому розгляді скарги компетентної посадової особи чи представника органу, до компетенції якого входить вирішення питання про усунення порушення прав, свобод чи законних інтересів заявника, а також оскарження окремої ухвали, постановленої судом першої інстанції за правилами ст. 235 ЦПК України, в апеляційному порядку окремо від апеляційної скарги на судове рішення процесуальним законом не передбачено.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи ОСОБА_2. з приводу того, що суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 108 ЦПК України не залучив його до справи в якості третьої особи, оскільки вони не ґрунтуються на законі, тому що обов'язок по виконанню певних дій з метою поновлення порушених прав і свобод заявника ОСОБА_1. суд у своєму рішенні поклав на прокурора міста Харкова до компетенції якого входить виконання тих дій, які просив у скарзі заявник.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 02 липня 2004 року відсутні, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права.

З огляду на викладене, ухвали суду першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02 липня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.