Вищий адміністративний суд України у складі:

секретар судового засідання Фіцай Є. В.

за відсутності сторін та їх представників,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконною,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області про зобов'язання відповідача виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни.

Позивачка зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та здійснювати такі перерахунки в подальшому в розмірах, передбачених законом.

Постановою Криничанського районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2007 року позов задоволено: визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачці у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; зобов'язано відповідача підвищити позивачці пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року та здійснювати подальшу виплату пенсії в розмірах, передбачених законом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року змінено постанову Криничанського районного суду міста Дніпропетровська від 21 грудня 2007 року: з мотивувальної частини рішення виключено вказівку про розмір надбавки до пенсії позивачці як дитині війни в сумі 121 грн. 80 коп.; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачки повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином суди дійшли правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення є незаконною.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень.

Тому в частині позову про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року скарга задоволенню не підлягає.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд не має права самостійно визначати, яку саме норму закону необхідно застосовувати до спірних відносин в частині визначення розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки наведені питання віднесені на розсуд суб'єкта владних повноважень, які суд перебрав на себе та втрутився до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом вказаної статті суд перевіряє законність рішення суб'єкту владних повноважень. Зокрема суд повинен перевірити чи застосовано суб'єктом владних повноважень ті норми закону, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких підстав суд першої інстанції не вийшов за межі своєї компетенції та не втрутився до виключної компетенції Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області.

Отже висновки суду апеляційної інстанції є хибними.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є підставою для скасування його рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Що стосується вимог про зобов'язання проводити в подальшому перерахунок підвищення до пенсії, то в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє є неправильним.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року скасувати.

Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2007 року в частині позовних вимог про зобов'язання проводити в подальшому перерахунок підвищення до пенсії у розмірах, встановлених законом, скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області в частині вимог про зобов'язання в подальшому проводити перерахунок підвищення до пенсії у розмірах, встановлених законом.

В іншій частині постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.