К-5423/08 Про визнання незаконною відмову щодо призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти - 16.06.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області

на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2008 року

у справі №2а-237/07(22а-1605/08)

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області

про визнання дій незаконними,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - управління Пенсійного фонду, відповідач) про визнання незаконною відмову відповідача щодо призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти.

Позивач стверджував, що одночасно, займаючи посади в Маріупольському індустріальному технікумі з 04 березня 1970 року - учбового майстра, з 15 листопада 1976 року - завідувача учбовими майстернями, з 04 квітня 1978 року - заступника директора по адміністративно-господарській частині, з 01 серпня 1978 року - завідувача майстернями, з 01 червня 1980 року - завідувача учбовими майстернями, з 01 вересня 1993 року - заступника директора по виробничому навчанню, з 03 квітня 1997 року заступника директора машинобудівної спеціальності, він займався педагогічною діяльністю, загальний стаж якої складає 27 років 1 місяць 9 днів.

На неодноразові звернення позивача про нарахування йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти незалежно від віку при стажі роботи, який дає право на призначення даного виду пенсії, не менше 25 років, управління Пенсійного фонду відповідало відмовою.

ОСОБА_1 просив суд визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти протиправною та зобов'язати управління Пенсійного фонду призначити позивачу вказаного виду пенсію.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2008 року, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі управління Пенсійного фонду посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2008 року та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 04 березня 1970 року по 15 вересня 1997 року працював в Маріупольському індустріальному технікумі.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що педагогічний стаж ОСОБА_1 складає 27 років 5 місяців, а педагогічне навантаження останнього в кожному навчальному році перевищувало 180 годин, а тому позивач має право на призначення йому пенсії за вислугу років як працівнику освіти, незалежно від віку, при стажі роботи, який дає право на призначення даного виду пенсії.

Пенсія за вислугу років призначається згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (1788-12) .

Пунктом "Е" ст. 55 вказаного Закону передбачено призначення пенсії окремим категоріям громадян, в тому числі працівникам освіти, незалежно від віку та при стажі роботи який дає право на призначення даного виду пенсії, не менше 25 років. При цьому, право на даний вид пенсії мають працівники освіти, посади яких зазначені у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (909-93-п) (далі - Постанова №909).

Однак судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні даного спору положення Постанови №909 не враховувались, а також не встановлено та не надано юридичної оцінки, чи можуть бути зараховані до спеціального стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посадах завідувача учбовими майстернями та заступника директора по адміністративно-господарській частині, чи може бути при зазначених обставинах останньому нарахована пенсії за вислугою років як працівнику освіти.

Що стосується Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 (78-2001-п) , на яку посилаються суди першої та апеляційної інстанції, то нею визначено лише порядок виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам учбових закладів і установ освіти надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, а - не порядок призначення спеціальної пенсії.

Крім того, судові інстанції у відсутності у трудовій книжці позивача відомостей, що визначають право на призначення пенсії за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, дійшли висновку про задоволення позовних вимог, не перевіривши уточнюючі документи, визначені Порядком підтвердження трудового стажу призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 (637-93-п) року.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням принципів адміністративного судочинства, викладених у ст. ст. 7 - 11 Кодексу адміністративного судочинства України, і є такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні законодавства та на неповно з'ясованих обставинах у справі.

Оскільки касаційна інстанція не має повноважень встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додаткового перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Переглядаючи дану справу суд касаційної інстанції рекомендує судам попередніх інстанцій враховувати той факт, що у 1997 році Наказом Міністерства освіти України Маріупольський індустріальний технікум було включено до складу Приазовського державного технічного університету, що призвело до зміни рівня акредитації навчального закладу та відповідно до зміни пунктів на які потрібно посилатись у зазначеному вище Переліку.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2008 року скасувати.

Справу №2а-237/07(22а-1605/08) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій незаконними направити на новий розгляд до суду першої інстанції.