Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007

у справі №20-3/328

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 12600/0 від 31.03.2005 та №22600/0 від 31.03.2005.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 11.01.2006 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 рішення господарського суду м. Севастополя від 11.01.2007 скасоване та прийнято нове рішення, яким позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №22600/0 від 31.03.2005 у частині визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку у сумі 15320,92 грн., визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя №12600/0 від 31.03.2005, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя оскаржила його в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007, а рішення господарського суду м. Севастополя від 11.01.2006 залишити в силі.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі було проведено перевірку з 01.02.2005 по 28.03.2005 дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. за період 01.01.2003 по 31.12.2004.

За результатами перевірки складено акт №41/26-207/2119313317 від 28.03.2005.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №12600/0 від 31.03.2005 позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32109,3 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №22600/0 від 31.03.2005 позивачу визначена сума податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян у розмірі основного платежу 39200,4 грн.

Актом перевірки встановлені порушення ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", п.14 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні", які виразились у несвоєчасній реєстрації позивача як платника податку на додану вартість. Також при перевірці податковим органом встановлені порушення ст. 19 п. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", які виразились у занижені позивачем суми валового доходу за 2003 рік на 26842,86 грн. та у завищені суми валових витрат на 71234,44 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу на суму 98077,3 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову частково.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

З висновку судово-бухгалтерської експертизи вбачається, що сума валових витрат позивача за 2003 рік склала 241194,85 грн. Розбіг з розміром валового доходу, який вказано в акті перевірки, на 16158,5 грн. за 2 квартал 2003 експерт пояснює збільшення в акті перевірки валового доходу за виписками банка, які не підтверджені банківськими документами. Розбіжності з актом перевірки в сумі 13472,83 грн. за 4 квартал 2003 року експерт пояснює тим, що при перевірці не врахована різниця у часі виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та валового доходу з прибуткового податку.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) до складу витрат, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходу, відносяться витрати, які підлягають включенню до валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи завищення валових витрат позивача за 2003 рік складає 62556,38 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) на протязі звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робот, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до розрахунків суду апеляційної інстанції сума заниження прибуткового податку позивача за 2003 рік складає 23879,48 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно, визнання недійсним податкового повідомлення-рішенні Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя №22600/0 від 31.03.2005 у частині визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку у сумі 15320,92 грн., а висновки відповідача щодо заниження позивачем суми прибуткового податку у розмірі 15320,92 грн. є помилковими.

З акту перевірки вбачається, що відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем норми ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" виходячи з того, що згідно декларації про доходи за 2002 рік, об'єм оподатковуваних операцій позивача склав 65296,8 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, сума валового доходу позивача за 2002 склала 54414 грн., а обсяг здійснюваних позивачем оподатковуваних операцій який визначався перевіркою, як сума валового доходу та податку на додану вартість, а у позивача був відсутній обов'язок реєстрації до 20.01.2003 у якості платника податку на додану вартість.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 12600/0 від 31.03.2005 визначено на підставі п. 15 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні", яки 25.03.2005 згідно з Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деякі інші законодавчі акти України", що набрав законної сили 31.03.2005, втратив чинність і є не діючим на момент винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №20-3/328 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у справі №20-3/328 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.