Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши розгляд справи в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення недорахованих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року,

У березні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення недорахованих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2008 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із заявою про апеляційне оскарження судового рішення та із апеляційною скаргу до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року апеляційну скаргу представника відповідача повернуто.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданій довіреності Синевич Н.В., як представнику Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області не має повноважень на оскарження судового рішення та на підписання заяви про апеляційне оскарження судового рішення та апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 58 КАС України документом, що підтверджує повноваження представника органу, підприємства, установи, організації є довіреність, що видається від імені цього органу. Підприємства, установи або організації за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою.

Згідно ч.2 ст. 59 КАС України представник, який бере участь в адміністративному процесі має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

Зі справи вбачається, що представником Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Селівановою О.В. 11.11.2008 року подано апеляційну скаргу. Апеляційна скарга підписана представником Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області Селівановою О.В. з посиланням на довіреність від 10.09.2008 р. за №3646/07, іншого оформленого належним чином документу про свої повноваження, представником відповідача не додано.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що апеляційна скарга подана не уповноваженою особою, так як заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подана представником Відповідача Синевич Н.В. без відповідного права на оскарження рішень суду. Але не звернув увагу на те, що в довіреності від 10.09.08. за № 3646/07 зазначене право представника Селіванової О.В. не тільки на підписання заяв, клопотань, заперечень, скарг, а й право на користування іншими процесуальними правами. Тобто, представник може користуватися процесуальними правами, що визначені також Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) . Отже, заява на апеляційне оскарження та апеляційна скарга подані до суду уповноваженою особою, яка має право вчиняти процесуальні дії, визначені Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до п.10 ч.3 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів. Заява про апеляційне оскарження підписана начальником Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради –Бобровницькою Л.В., яка є законним представником органу, відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України.

В ухвалі від 04 грудня 2008 року суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що подаючи заяву про апеляційне оскарження представник відповідача –Синевич Н.В. діяла на підставі довіреності наданої начальником Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, яка знаходиться у матеріалах справи (а.с.18). В даному дорученні не зазначено право Синевич Н.В. на оскарження рішень суду, яке відповідно до ч. 2 ст. 59 КАС України, повинно бути окремо оговорено в довіреності. Оскільки заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подана представником відповідача Синевич Н.В. без відповідного права на оскарження рішень суду, тому апеляційна скарга подана не уповноваженою особою.

Також зі справи вбачається, що апеляційну скаргу було подано належним представником відповідача –Селівановою О.В., оскільки в довіреності від 10.09.08. за № 3646/07 зазначене право представника Селіванової О.В. не тільки на передачу справи на розгляд судів апеляційної інстанції, підписання заяв, клопотань, заперечень, скарг, а й право на користування іншими процесуальними правами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що матеріали справи не містять відомостей, які б переконливо свідчили про пропущення відповідачем подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, а відтак ним передчасно прийнято рішення щодо повернення апеляційної скарги.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2008 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.