Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2007 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва про визнання незаконними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно пункту 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на перерахунок призначеної пенсії, але відповідач у порушення зазначеної норми не проводить перерахунок.

Просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва зробити перерахунок пенсії з моменту подачі позивачем заяви на перерахунок пенсії.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії, оскільки останній подав заяву на перерахунок пенсії не маючи два роки страхового стажу.

Такий висновок не відповідає нормам матеріального права.

Частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва та отримував пенсію з 01 січня 2004 року.

Після призначення пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 липня 2006 року по 1 вересня 2006 року працював в Товаристві з обмеженою діяльністю "Підприємство "Номінал" як застрахована особа.

06 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного стажу, але отримав відмову.

Відповідно пункту 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі, якщо застрахована особа продовжує працювати після призначення пенсії, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок проводиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Аналіз цієї норми, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, свідчить, що для перерахунку пенсії не встановлено, щоб застрахована особа мала страховий стаж два роки, а лише встановлено, що цей перерахунок проводиться через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, тобто незалежно від тривалості цього страхового стажу.

Оскільки судами встановлено, що позивач як застрахована особа працював з 01 липня 2006 року по 31 серпня 2006 року, тому він має право на перерахунок пенсії.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими та законними, вони підлягають скасуванню.

З огляду на те, що обставини справи встановлено судами правильно, а лише неправильно застосовано матеріальний закон, колегія суддів приходить до висновку, що в цій справі необхідно постановити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 вересня 2007 року в цій справі скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу з 1 липня 2006 року по 31 серпня 2006 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.