Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 року

та постанову господарського суду Харківської області від 07.02.2007 року

у справі № АС-42/739-06 господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг"

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова

2. Державної податкової адміністрації у Харківській області

про визнання недійсним рішення та оскарження дій, -

В грудні 2006 року позивач – ТОВ "Світ Розваг" звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії ДПА у Харківській області при проведенні 02.11.2006 року перевірки ТОВ "Світ Розваг" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності в залі гральних автоматів за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1 та складання акта перевірки з зазначенням висновків незаконними, а також визнати недійсним рішення СДПІ по роботі з ВПП м. Харкові № 0000990825/0 від 28.11.2006 року, згідно якого застосовані штрафні санкції в загальній сумі 9700 грн. на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Постановою господарського суду Харківської області від 07.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсним рішення СДПІ по роботі з ВПП м. Харкові № 0000990825/0 від 28.11.2006 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9500 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. державного мита.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, ДПА у Харківській області та СДПІ по роботі з ВПП м. Харкові оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданих касаційних скаргах, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідачами ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач в запереченні на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно направлень № 7062 та № 7063 від 01.11.2006 року працівниками ДПА у Харківській області 02.11.2006 року в залі гральних автоматів ТОВ "Світ розваг" була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, про що був складений акт від 02.11.2006 року.

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виразилось в непроведенні розрахункової операції через РРО, а саме, невидачі особі, яка отримує послугу, розрахункового документа встановленої форми (касовий чек) на суму 40 грн.; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному Х-звіті РРО в розмірі 1900 грн.

На підставі даного акта перевірки, першим відповідачем 28.11.2006 року було прийнято рішення № 0000990825/0 про застосування до ТОВ "Світ Розваг" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9700 грн., в тому числі 200 грн. штрафу відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та 9500 грн. на підставі статті 22 цього ж Закону.

В касаційному порядку відповідачами оскаржуються постановлені у справі судові рішення в частині визнання необґрунтованим застосування штрафних санкцій на підставі статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 9500 грн.

Згідно пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як встановлено в ході розгляду справи, в залі гральних автоматів позивача, що перевірявся перевіряючими, знаходились 17 гральних автоматів різних видів, в тому числі ігрові автомати, які приводились у стан гри за допомогою маніпуляцій касира, для гри на яких кошти отримувала касир та проводила дану розрахункову операцію через РРО, а також знаходились гральні автомати, які приводились у стан гри за допомогою монети чи купюри, що опускалися в купюроприймач автомата, при цьому ніяких маніпуляцій з боку касира робити не потрібно.

Перевіряючими згідно контрольних стрічок були вилучені кошти саме з гральних автоматів, ставки на яких були зроблені гравцями самостійно в купюроприймач гральних автоматів, про що був складений опис наявних купюр та монет, згідно якого сума коштів склала 1900 грн.

Виходячи зі специфіки даних гральних автоматів, які використовуються позивачем, автомати використовуються гравцем самостійно, при чому він не отримує жетон чи інший засіб від суб’єкта підприємницької діяльності, а безпосередньо вкидає до автомату монети у національній валюті України, при чому гра (надання послуги) не контролюється суб’єктом господарювання, як і отримання виграшу, особа діє самостійно і не обов’язково вкинувши монети до автомату, в подальшому отримує послугу, крім того, остаточні кошти до позивача поступають лише при інкасації.

Таким чином, надання права на гру відбувається без участі працівника позивача, гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно заповнювати розрахункові книжки, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги й виключений з нього. Отже, в цьому випадку має місце автономна система електронної комерції, у якій згідно пункту 13 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

Крім цього, судами зазначено, що відповідно до пункту 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" від 07.02.2001 року № 121 (121-2001-п) встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів – з 31 грудня 2006 року.

Згідно абзацу 2 пункту 1 цієї постанови, до настання зазначених строків, суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Статтею 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України.

Однак Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року (z0105-01) , не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають в оплату за учать у грі - платіжні засоби у валюті України – монети, що унеможливлює законне використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що перший відповідач застосував санкції за дії, які позивач не може виконати. Порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки і виплачують виграш у національній валюті України відсутній, а позивач, як господарюючий суб’єкт, не має права і не може для себе встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно через відсутність нормативної бази щодо ведення книг обліку розрахункових операцій, а тому у позивача відсутній обов’язок щодо їх застосування при використанні гральних автоматів в своїй господарській діяльності, а також застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Наведеним спростовуються доводи касаційних скарг стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 року та постанову господарського суду Харківської області від 07.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.