К-6510/08 Про скасування постанов державного виконавця - 14.10.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління юстиції в Чернівецькій області, третя особа – Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, про скасування постанов державного виконавця, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2008 року, -

У березні 2007 року позивачі звернулися до суду з позовами, об’єднаними в одне провадження, до Головного управління юстиції в Чернівецькій області про скасування постанов державного виконавця..

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2006, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 03.05.2006, був задоволений їхній позов до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, а саме було визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано здійснити перерахунок їхніх пенсій державних службовців з 01.06.2005, 01.07.2005, 01.09.2005 ОСОБА_4 в розмірі 84 % заробітної плати працюючого державного службовця на посаді заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця на посаді першого заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_3. в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця на посаді заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації.

Постановами державного виконавця від 19.02.2007 були закінчені виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-29, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 08.09.2006, з посиланням на повне виконання рішення суду.

Приймаючи постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець керувався листом УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці № 972/07 від 05.02.2007, в якому було зазначено, що перерахунок пенсії позивачам здійснений відповідно до рішення суду.

Однак із зазначеного листа УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці вбачається, що розмір пенсії позивачам було переховано з обмеженням заробітної плати до 4100 грн., що суперечить рішенню суду.

Таким чином, позивачі вважають, що органом Пенсійного фонду України рішення суду в повному обсязі не виконане, а постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є незаконними та підлягають скасуванню.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2007 року позов задоволено. Скасовані постанови державного виконавця Державної виконавчої служби Чернівецької області від 19.02.2007 про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-29 від 08.09.2006 відносно ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції позивачі ставлять питання про її скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які зараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Статтею 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески нараховуються на суми оплати праці в межах максимальної величини, яка щороку встановлюється на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалася в попередньому календарному році, і не може бути меншою максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів.

Статтею 93 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" установлено з 1 січня 2005 року максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, в розмірі 4100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що виконуючи рішення суду, УПФ України в Шевченківському районі м. Чернівці керувалося нормами закону та правомірно здійснило перерахунок пенсії позивачам, виходячи з максимального розміру заробітної плати 4100 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.