К-4957/09 Про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни - 11.06.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка на постанову Охтирського міськрайонного суду від 3 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року у справі № 2-а-8912/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни, -

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3400,30 грн.

Постановою Охтирського міськрайонного суду від 3 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволені частково.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 р. (3235-15) дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України і з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були. Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 р. (3235-15) та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів суди першої і апеляційної інстанцій вірно зазначають, що у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 19.01.2006 р. її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційним положення п- 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, а рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційним положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідно до зазначених рішень Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України у м. Охтирка Сумської області з 01.01 2007 р. та з 01.01 2008 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснити позивачу нарахування державної соціальної допомоги у розмірі 2120,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІУ не з 01.01.2007 р. та не з 01.01.2008 р., як зазначив суд першої інстанції, а з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. Тобто, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України" та п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення мін до деяких законодавчих актів України", ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню, а тому суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача здійснити нарахування соціальних виплат позивачу за весь 2007 рік та 7 місяців 2008 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині зобов'язання відповідача нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.