Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Керч на постанову Керченського міського суду від 11 січня 2008 року та постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2008 року у справі №2-а-85/2007 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч про визання рішення неправомірним, -

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні йому пенсії на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р., а також зобов'язати відповідача підвищити йому пенсію за віком з 09.07.2007 р.

Постановою Керченського міського суду від 11 січня 2008 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2008 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Керч звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про залишення без розгляду позовної заяви, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивач, який є пенсіонером за віком та має статус "дитина війни", має право, відповідно до ст. 6 та ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на отримання надбавки у вигляді 30% мінімальній пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані неконституційними.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, який народився у 1938 році, є пенсіонером за віком і має статус "дитини війни". Тобто, він має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищенні йому пенсії на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р., а також зобов'язання відповідача підвищити йому пенсію за віком з 09.07.2007 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч - відхилити.

Постанову Керченського міського суду від 11 січня 2008 року та постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 березня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного