Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської ОДПІ Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року по справі № 11/636/06/-АП/18/494/06-АП за позовом ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" до Бердянської ОДПІ Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року, позовні вимоги ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" до Бердянської ОДПІ Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення – задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 29.03.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2008 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Бердянська ОДПІ Запорізької області просила скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме, п.1.25 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В січні 2009 року відповідач заявив клопотання про закриття провадження по справі з посиланням на ч.5 ст. 157 КАС України та вказував на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 року по справі № 16/11/08 за заявою Бердянської ОДПІ Запорізької області банкрута ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" ліквідовано.

Відповідно до положень ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу (ч.1 ст.228), або визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані (ч.2 ст.228).

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000072370/0 від 30.03.2006р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 2646720 грн. (з них: основний платіж – 1470400 грн. та штрафні санкції – 1176320 грн.) стали результати позапланової виїзної перевірки з окремих питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" за період з 01.02.2003 р. по 30.09.2005 р., які були закріплені в акті №56/23-718/32320395 від 22.03.2006р.

В акті перевірки податковий орган зазначив про порушення позивачем вимог п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме, ТОВ "Вторчермет-Переробка Україна" за 1 півріччя 2005 р. не віднесло до складу скоригованого валового доходу суму у розмірі 5881752,00 грн. від придбаного товару у ПП "Джінестра" по якому відсутні будь-які зобов’язання у ТОВ "Вторчермет-Переробка", що призвело до заниження податку на прибуток за ставкою 25 % у розмірі 1470400 грн.

Судами було встановлено, що умовами договору поставки № 1-Втор від 26.02.2004 року, укладеного між позивачем (Покупець) та ПП "Джінестра" (Продавець) передбачено обов’язок Покупця сплатити продавцю вартість товару – труби електрозварної прямошовної з антикорозійним покриттям у кількості 1082 т. по ціні 4530 грн. на загальну суму 5881752 грн., в т.ч. ПДВ – 980292 грн.

Валовий доход, згідно визначення, наведеного в п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону валовий доход крім іншого включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно ч.2 ст.1.23 цього Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) – це, зокрема, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Обов’язок платника податку – покупця щодо збільшення валових доходів визначені в абз.5 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 та в п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 12.1.5 п.12.1 ст.12 зазначеного Закону встановлено, що платник податку – покупець зобов’язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов’язання як покупця, так і продавця у зв’язку із таким визнанням.

Оскільки судами було встановлено відсутність фактів визнання заборгованості за договором № 1-Втор від 26.02.2004 року в порядку досудового врегулювання спорів, в судовому порядку чи за написом нотаріуса, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності у податкового органу підстав для визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 2646720 грн. (з них: основний платіж – 1470400 грн. та штрафні санкції – 1176320 грн.) за порушення вимог п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з ч.2 ст. 228 КАС України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 КАС України, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Судом касаційної інстанції було встановлено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2008 року у справі 16/11/08 визнано банкрутом ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна".

17.06.2008 року ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі № 16/11/08 за заявою Бердянської ОДПІ Запорізької області банкрута ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" ліквідовано.

Згідно вимог, закріплених в ч.1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції прийшла до висновку про наявність підстав для визнання законними рішень судів попередніх інстанцій такими, що втратило законну силу та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ст. 223, 228, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Постанову Господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року визнати такими, що втратила законну силу, провадження у справі за позовом ТОВ "Вторчермет – Переробка Україна" до Бердянської ОДПІ Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення – закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.