Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006

у справі № 5/2509-12/294А господарського суду Львівської області

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою господарського суду Львівської області від 10.10.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 24708/17-2 від 04.12.2003 про визначення суб'єкту підприємницької діяльності - приватному підприємцю ОСОБА_1 податкового зобов'язання з прибуткового податку з підприємницької діяльності у сумі 14025,00 грн. (основний платіж ).

Судові рішення вмотивовані тим, що в судовому процесі не було доведено факт отримання позивачем протягом періоду з 01.04.2001 по 29.12.2001 від ПП "Преса-плюс" друкованої продукції. При цьому судами не були оцінені як докази, що підтверджують факт поставки позивачу друкованої продукції, надані ПП "Преса-плюс" на запит податкового органу копії накладних з огляду на відсутність у них підпису позивача про отримання товару та при відсутності оригіналів таких накладних.

В касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили ст. 86 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1за період з 25.12.2000 по 31.12.2002, за результатами якої складено акт від 28.11.2003 № 269.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.1 ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" та заниження внаслідок цього обсягу виручки від реалізації товарів на суму 43 662,40 грн. Податковим органом зазначено, що позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування з І кварталу 2002 року, оскільки мало місце перевищення обсягу граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2001 рік на суму понад 500 тис. грн. на суму 41 028,00 грн. Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що ПП ОСОБА_1 у 2001 році вніс до книги обліку доходів і витрат № 628 від 27.12.2000 в графу "витрати" періодичні видання на суму 491 623,88 грн., однак, в рамках проведення зустрічної перевірки постачальника - ПП "Преса-плюс" (акт № 23 від 30.12.2003р.) було встановлено, що ПП ОСОБА_1 у 2001 році отримав періодичні видання на суму 532 284,58 грн. Так, за період з 21.12.2001 по 29.12.2001 позивач отримав періодичні видання на загальну суму 40 660,70 грн. по наступних відвантаження товару: № 1152 від 21.12.2001 на суму 4 727,01 грн.; № 1154 від 24.12.2001 на суму 1 460,66 грн.; № 1155 від 25.12.2001 на суму 2 097,80 грн.; № 1158 від 26.12.2001 на суму 2 011,39 грн.; № 1163 від 27.12.2001 на суму 22 768,40 грн.; № 1166 від 28.12.2001 на суму 4 535,13 грн.; 1167 від 29.12.2001 на суму 2 659,49 грн.; № 1168 від 29.12.2001 на суму 400,87 грн. Виходячи з націнки на товар (два відсотка), за період з 21.12.2001 по 29.12.2001 ПП ОСОБА_1 за висновками податкової інспекції повинен був відобразити в книзі обліку доходів і витрат обсяг виручки у розмірі 41 474,00 грн., з врахуванням якої обсяг виручки за рік перевищував граничний, який надавав право перебувати на спрощеній системі оподаткування та звітності.

Відповідно до п.1 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність ДПІ обставин, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних, з огляду на те, що відповідачем суду були надані лише копії накладних, у яких відсутній підпис позивача про отримання продукції від ПП "Преса-плюс"; оригінали накладних суду не надані з посиланням на їх відсутні у ПП "Преса-плюс". Недоведеність в судовому процесі факту отримання позивачем виручки впродовж 2001 року в обсязі, що перевищує встановлений пунктом 1 ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності", свідчить про правильність висновку суду, що позивач повинен був з І кварталу 2002 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, підстави для скасування постанови господарського суду Львівської області від 10.10.2006 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. та постанову господарського суду Львівської області від 10.10.2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.