ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Козаченку О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2006 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.02.2007 у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання наказів незаконними та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання наказів незаконними та відшкодування моральної шкоди. В позові зазначав, що 14.08.2001 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ. 27.07.2005 був призначений на посаду слідчого до слідчого відділу Валківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. 27.04.2006 подав рапорт про звільнення на ім’я начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, а 27.07.2006, не дочекавшись видачі трудової книжки, перестав виходити на службу. 12.09.2006 отримав по пошті трудову книжку, в якій було зазначено, що підставою для звільнення є наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 08.09.2006 № 136 о/с. Коли, на свою вимогу, ознайомився з цим наказом, то стало відомо, що його було звільнено за порушення дисципліни. Також дізнався, що наказами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 11.07.2006 № 339 та від 08.09.2006 № 456 на нього накладені дисциплінарні стягнення за порушення дисципліни. Вважає, що вищезазначені накази є незаконними і просить визнати формулювання його звільнення не за порушення дисципліни, а за власним бажанням та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу й відшкодувати моральну шкоду.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28.02.2007, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення Національного університету внутрішніх справ України ОСОБА_1 був призначений на посаду слідчого до слідчого відділу Валківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області "Про покарання слідчого СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_1." від 11.07.2006 № 339 позивачу була оголошена сувора догана за безвідповідальне ставлення до виконання службових обов’язків.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області "Про порушення службової дисципліни слідчим СВ Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 та його покарання" від 08.09.2006 № 456 позивача за прогули звільнено з органів внутрішніх справ, а наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 08.09.2006 № 136 о/с ОСОБА_1. за порушення дисципліни звільнено у запас Збройних Сил на підставі пункту "є" статті 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України".
Відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про освіту" випускники вищих закладів освіти, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов’язані відпрацювати за направленням і в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (992-96-п)
" від 22.08.1996 та наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого навчального складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування" від 30.08.1999 № 660 не передбачено звільнення особи за власним бажанням поки вона не відпрацює три роки після закінчення навчального закладу, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку про законність вищезазначених наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо накладення на ОСОБА_1. дисциплінарних стягнень за порушення дисципліни та його звільнення з органів внутрішніх справ України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2006 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.02.2007 необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2006 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.02.2007 у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання наказів незаконними та відшкодування моральної шкоди – без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.І. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній