АС4/141-07 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення (ПДВ) - 13.10.2009 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернівська нафтобаза"звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 09.11.2006 року № 0000082303/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 108444 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007 року у даній справі в задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання в період з 10.10.2006 року по 30.10.2006 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої було встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97- ВР (далі - Закон № 168/97). Виявлено, що позивачем занижено податок на додану вартість за березень 2006 року в розмірі 72 296 грн., а саме –за рахунок неправомірного проведення коригування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сторону зменшення за березень 2006 року 72 296 грн. на підставі рішення Господарського суду Сумської області про визнання угод купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей недійсними.

Судами у даній справі встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 23.02.2006 року по справі № 17/54-2006 за позовом ТОВ "Зернівська нафтобаза"до ТОВ "Мрія"визнані недійсними договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем 03.04.2006 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року за № 1263, в якій скориговано в сторону зменшення податкові зобов’язання з податку на додану вартість на 72296 грн.

На думку позивача, оскільки рішенням суду від 23.02.2006 року договори визнано недійсними, тому втрачають юридичну силу первинні документи, які відображали факт здійснення такої операції.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі, все що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України, у разі визнання недійсним зобов’язання з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням, а за неможливістю повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов’язання не передбачені законом.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97 передбачено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувача (орендарю).

Згідно п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Доводи позивача стосовного того, що рішення про визнання недійсними угод з моменту укладення, свідчить про те що їх не було, як правильно зазначено судами, спростовуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, а також відповідним актом перевірки.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ "Зернівська нафтобаза", повернення реалізованого товару ТОВ "Мрія"на склад ТОВ "Зернівська нафтобаза"не відбулося, а тому твердження позивача стосовно втрати юридичної сили первинних документів, які відображають факти здійснення таких операцій є неправомірним та не обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернівська нафтобаза"відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007 року та постанову Господарського суду Сумської області від 12.07.2007 року залишити без змін.

Справу АС 4/141-07 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.