Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року

у справі № 2/135

за позовом Прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Сервіс"

про припинення юридичної особи

У березні 2006 року Прокурор Кіровського району м. Кіровограда в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекс-Сервіс" про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимогам статті 42 Господарського кодексу України, яка закріплює основну мету діяльності підприємства, а саме одержання прибутку, відповідач відповідно до даних поданої декларації з податку на прибуток за звітний період працював збитково. Згідно з пунктом 4.1 статуту ТОВ "Гранекс-Сервіс", воно створене з метою здійснення виробничо-господарської діяльності, комерційної та іншої діяльності і отримання на цій основі максимального прибутку. Отже, підприємство здійснює діяльність, яка суперечить установчим документам, що є підставою для припинення юридичної особи.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Кіровограді оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, просив їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник відповідача просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.03.2003 року Реєстраційною Палатою Кіровоградської міської ради було зареєстровано ТОВ "Гранекс-Сервіс", свідоцтво № 08208-ЛТ-1 за юридичною адресою: м. Кіровоград, вул. Новозаводська, 2а, кім. 12.

06.06.2003 року дане підприємство взято на податковий облік в Кіровоградській ОДПІ.

Відповідно до пункту 4.1 статуту відповідача метою його діяльності є одержання прибутку шляхом об’єднання матеріальних і фінансових ресурсів учасників для здійснення виробничо-господарської, сільськогосподарської та іншої діяльності, спрямованої на задоволення потреб підприємств всіх форм власності та громадян в продукції та послугах товариства, одержання прибутку на внесений капітал і реалізації на цій основі інтересів учасників, а також соціальних потреб трудового колективу товариства.

ТОВ "Гранекс-Сервіс" було подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2005 рік, в якій задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування.

Відповідно до статі 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (755-15) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, даний перелік підстав скасування державної реєстрації є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

ТОВ "Гранекс-Сервіс" здійснювало господарську діяльність, яка передбачена статутом у відповідності до класифікації видів економічної діяльності, та регулярно подавало звітність.

За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відсутність прибутку у підприємства за певний звітний період, є лише недосягненням на цей період мети діяльності підприємства, а не є доказом здійснення діяльності, яка суперечить установчим документам, або такої, що суперечить закону.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених відповідно до вимог чинного законодавства, і такі висновки є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді відхилити.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар