Вищий адміністративний суд України в складі колегія суддів:

Смоковича М.І.

Бутенка В.І.

Лиски Т.О.

Сороки М.О.

Штульман І.В. (доповідач),-

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 на дії службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Монастирського районного суду Тернопільської області від 26 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2004 року, -

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку глави 31-А ЦПК України 1963 (1501-06) року на дії службових осіб Монастирського районного відділу земельних ресурсів Тернопільської області при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу за знищення межових знаків.

Рішенням Монастирського районного суду Тернопільської області від 09.12.2003р. в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з висновками суду, скаржник подав апеляційну скаргу на вказане рішення, яку ухвалою Монастирського районного суду Тернопільської області від 26.01.2004р. було залишено без розгляду на підставі ст. 248 ЦПК України 1963 року.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 19.08.2004р. ухвалу районного суду від 26.01.2004р. скасовано, постановлено нову ухвалу, якою у прийнятті апеляційної скарги відмовлено на підставі п.1 ст. 136 ЦПК України 1963 року, так як вона не підлягає розглядові в судах.

Не погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив всі судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Апеляційним судом Тернопільської області, як судом касаційної інстанції в порядку визначеному Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.07 №697-V (697-16) листом від 28.04.2007 року на підставі п.п.7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2008р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Монастирського районного суду Тернопільської області від 26.01.2004р. та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 19.08.2004р. В частині оскарження рішення Монастирського районного суду Тернопільської області від 09.12.2003р. у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду апеляційної скарги та постановляючи нову про відмову у прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що рішення, яке заявник оскаржував в апеляційному порядку, постановлене судом першої інстанції в порядку ст. 248 ЦПК України 1963 року чинного на момент вирішення скарги.

Відповідно до ч.2 ст.248 вказаного Кодексу - рішення районного (міського) суду по скарзі на постанову у справі про адміністративне правопорушення є остаточним і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Разом з тим, положенням п.1 ч.2 ст. 136 ЦПК України 1963 року передбачено, що суддя відмовляє в прийнятті заяви якщо заява не підлягає розглядові в судах.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки її зміст повністю узгоджується з положеннями процесуального закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, та відповідає фактичним обставинам, які підтверджуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 19 серпня 2004 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.