Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

за участі позивача: ОСОБА_1,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просила суд скасувати рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільради від 25 квітня 1997 року № 113, рішення від 19 квітня 2002 року, рішення від 28 березня 2003 року № 7, рішення від 16 квітня 2004 року № 46, рішення від 14 січня 2005 року № 111 та рішення від 07 вересня 2006 року, зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на приватизацію 0,12 га по вулиці Ворошилова та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 40000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що керівництвом радгоспу "Совки" у 1982 році їй було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану в селі Петропавлівська Борщагівка, по парній стороні вулиці Ворошилова. Неодноразово зверталась до сільської ради з метою приватизації земельної ділянки, наданої їй в постійне користування, але їй відмовляли. Вважає таку відмову в приватизації незаконною, оскільки землю у неї вилучали та передавали іншим особам без її згоди, без врахування того, що вона користується цією землею більше 15 років, з посиланням на статтю 119 Земельного кодексу України, за строком набувальної давності.

Просила задовольнити позовні вимоги.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Київського Апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право на землю, що в свою чергу виключає розгляд справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року в цій справі скасувати.

Провадження по справі відкрите в порядку адміністративного судочинства з а к р и т и.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.