К-10767/08 Про зобов'язання зробити перерахунок пенсії - 10.06.2009 Прийняття

провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в місті Алчевську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, за касаційною скаргою УПФ України в місті Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року, -

В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати УПФ України в місті Алчевську Луганської області здійснити йому перерахунок розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з листопада 2006 року у розмірі передбаченому положеннями ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII (796-12) ) в редакції Закону станом на 09.07.2007р.

В обґрунтування позову заявник вказував, що він має статус особи постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії у зв'язку з чим має право на пільги, передбачені Законом №796-XII (796-12) . Зокрема, згідно положень ч.1 ст.51 вказаного Закону - особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідачем такі виплати здійснювались відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. (836-96-п) та №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002р. (1-2002-п)

17.10.2007р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням положень ст. 51 Закону №796-XII, на яку 05.11.2007р. отримав відмову.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2008р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008р., позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено повністю та визнано незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачу. Зобов'язано УПФ України в місті Алчевську Луганської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2007р.

В касаційній скарзі УПФ України в місті Алчевську Луганської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2008р. касаційну скаргу прийнято до провадження суду та відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (посвідчення серія НОМЕР_1), у зв'язку з чим йому була призначена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону №796-XII. При цьому її розмір відповідачем обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу, виходячи з її розмірів, встановлених Законом №796-XII (796-12) , а не постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 (1-2002-п) .

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Так, відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796-XII (796-12) .

Відповідно до ст. 51 Закону №796-XII в редакції станом на 09.07.2007р. особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин правильними й такими, що відповідають вимогам закону, є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, з огляду на те, що це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (ч.2 ст. 46 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними приписами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають саме положення ст. 51 Закону №796-XII, а не зазначена постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ст. 51 Закону №796-XII вбачається, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно з ч.3 ст. 67 Закону№796-XII, яка набрала чинності 31.10.2006р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивача повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому обґрунтованими також є висновки судів щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсії у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції постановленні відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки судів не спростовують.

Відтак колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками зробленими судами у даній справі, та не вбачає підстав для зміни чи скасування судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.