Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"26" листопада 2009 р.
|
справа № 4/57/09-АП
|
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
За участі представників сторін:
позивача – не з’явився
відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"
на постанову господарського суду Запорізької області від 24.02.2009 року
у справі №4/57/09-АП
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя
до відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"
про стягне6ння заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"6 227,73 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.
Постановою господарського суду Запорізької області від 24.02.2009 року задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя 6 227,73 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Рішення суду обґрунтовано обов’язком відповідача відшкодовувати витрати, понесені позивачем у зв’язку з виплатою та доставкою пільгових пенсій.
Не погодившись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати та направити справу на новий розгляд, вказуючи в апеляційній скарзі на те, що підприємство не зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, крім того, відшкодування зазначеної пенсії не відноситься до складу внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, вказав, що доводи апеляційної скарги не обґрунтовані та не відповідають нормам чинного законодавства, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, справу розглянути за відсутності їх представника.
У судове засідання представники сторін не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом (1788-12)
.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вбачається з матеріалів справи, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є працівниками відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що свідчать письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з п.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (z0064-04)
(далі-Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
в таких розмірах: - для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (z0064-04)
відшкодовуються фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у таких розмірах: - 50% від фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених та/або виплачених у 2007р.; - 60 % від фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених та /або виплачених у 2008р.
Відповідно до п.6 п.п. 6.2 Інструкції (z0064-04)
№21-1 витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж на останньому підприємстві враховується в повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя своєчасно надавались відповідачу розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вищевказаним пенсіонерам, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Обґрунтованість заявлених до відшкодування сум підтверджено матеріалами справи.
Оскільки відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не сплачувались, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод"на постанову господарського суду Запорізької області від 24.02.2009 року у справі №4/57/09-АП залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 24.02.2009 року у справі №4/57/09-АП –без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 23.04.2010 року
|
Головуючий суддя:
Судді:
|
Н.А. Бишевська
І.Ю. Добродняк
А.О. Коршун
|