К-9721/09 Про зобов’язання вчинити дії - 08.10.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року у справі №2-а-3801/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації, третя особа – Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про зобов’язання вчинити дії,-

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області щодо неповної виплати суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік та стягнути з відповідача 2200,00 грн. недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року, зміненою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області донарахувати та здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка діяла на час здійснення виплат в 2007 році, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 48 Закону України ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у вересні 2007 році у розмірі 100 грн.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зокрема зупинено на 2007 рік дію абз. 4 ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) воно має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", установлено, що з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень..

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Харківської області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року - залишити без змін.