Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства "Західенергомонтажвентиляція", відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року, -

У січні 2006 року ОСОБА_1. пред'явив в суді позов до відкритого акціонерного товариства "Західенергомонтажвентиляція" (далі - ВАТ "Західенергомонтажвентиляція") відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "Хмельницька АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом"), Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії (далі - УПФ), в якому просив визнати періоди його роботи з 22 серпня 1992 року по 17 квітня 1995 року в ВАТ "Західенергомонтажвентиляція" та з 11 травня 1995 року по 15 травня 1999 року в ВП "Хмельницька АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом" як роботу в особливо важких умовах праці за Списком № 1 та зобов'язати УПФ врахувати зазначені періоди його трудової діяльності до стажу роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій показників, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року, позов ОСОБА_1. задоволено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами вірно встановлено характер спірних правовідносин, відповідно до яких ОСОБА_1. відмовлено в зарахуванні до страхового стажу в пільговому обчисленні періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 17 квітня 1995 року в ВАТ "Західенергомонтажвентиляція" та з 11 травня 1995 року по 15 травня 1999 року в ВП "Хмельницька АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом".

Зі змісту записів у трудовій книжці ОСОБА_1., наказів, уточнюючих довідок про характер роботи з особливо шкідливими умовами праці, вбачається, що позивач дійсно в указаний період повний день працював на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій і показників, що дають право на призначення пільгової пенсії, користувався пільгами, передбаченими для такої категорії працівників.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що факт роботи у шкідливих умовах праці підтверджений, а відсутність атестації робочих місць в указаних підприємствах сама по собі не може слугувати підставою для позбавлення ОСОБА_1. права на пільгове пенсійне забезпечення.

З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Факт роботи ОСОБА_1. інженером з налагодження ВАТ "Західенергомонтажвентиляція" з 22 серпня 1992 року по 17 квітня 1995 року та начальником лабораторії наладки і реконструкції цеху вентиляції та кондиціонування ВП "Хмельницька АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом" з 11 травня 1995 року по 15 травня 1999 року визнаний і ніким не заперечується.

Зазначені посади віднесені до затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (в подальшому таке віднесення відображено у постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) ) Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Це означає, що з набуттям чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (01.01.1992) робочі місця з потенційно шкідливими і особливо важкими умовами праці підлягали обов'язковій атестації.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) , а за змістом пунктів 1,2 цього Порядку атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, який зобов'язаний провести атестацію, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим забезпеченням та ознайомити з ним працюючих осіб.

Оскільки всупереч вимогам наведених нормативних актів, адміністрація ВАТ "Західенергомонтажвентиляція" та ВП "Хмельницька АЕС"ДП НАЕК "Енергоатом" покладених на них обов'язків не виконала, а робота інженером з налагодження та начальником лабораторії наладки і реконструкції цеху вентиляції та кондиціонування повний робочий день за всіх умов визнавалась шкідливою, то суди правильно зазначили, що порушення порядку атестації робочих місць само по собі не може впливати на право працівника на соціальний захист.

За таких обставин доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права помилкові й висновків судів не спростовують.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.