Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Смоковича М.І.

Бутенка В.І.

Лиски Т.О.

Сороки М.О.

Штульман І.В. (доповідач),-

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом виконуючого обов’язки прокурора Київського району міста Донецька в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі –УПФ) України в Київському районі міста Донецька про оскарження рішення про відмову у перерахунку пенсії, за касаційною скаргою УПФ України в Київському районі міста Донецька на постанову Київського районного суду міста Донецька від 08 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2007 року, -

В жовтні 2006 року в.о. прокурора Київського району міста Донецька в інтересах ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконним розпорядження комісії з призначення пенсій УПФ України в Київському районі міста Донецька від 10.04.2006р. щодо відмови ОСОБА_1. у здійсненні перерахунку пенсії, зобов’язавши відповідача зробити такий перерахунок згідно наданих документів з моменту звернення позивача.

В обґрунтування позову заявник вказував, що звернувшись 10.04.2006р. до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII (надалі – Закон №796-XII (796-12) ) ОСОБА_1. в той же день отримала відмову мотивовану тим, що у наданій довідці-табелі усі наявні записи зроблено різними чорнилами, підпис начальника ОРСа Чорнобильської АЕС

зроблений зверху печатки, невірно зазначено коефіцієнти зон, не зазначено назви населених пунктів в які здійснювалися виїзди. Надані розрахунки заробітної плати за підписом бухгалтера не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують кратну оплату у зоні відчуження, оскільки вони не є бухгалтерськими документами нарахування заробітної плати.

Посилаючись на безпідставність дій відповідача, оскільки відмова не обґрунтована жодним нормативним актом, прокурор просив суд позов задовольнити.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 08.12.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 28.03.2007р., позовні вимоги було задоволено в повному обсязі та визнано незаконним розпорядження комісії з призначення пенсій УПФ України в Київському районі міста Донецька у складі начальника відділу пенсійного забезпечення, головного спеціаліста та спеціаліста від 10.04.2006р. щодо відмови ОСОБА_1. у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язано УПФ України в Київському районі міста Донецька здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. по наданих документах з моменту її звернення до відповідача.

В касаційній скарзі УПФ України в Київському районі міста Донецька, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить ухвалені по справі судові рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2008р. касаційну скаргу прийнято до провадження та відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_1. з наведених вище мотивів суперечить положенням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (z1566-05) (далі –Порядок №22-1), оскільки пенсійний орган не наділений правами давати висновки стосовно наданих позивачем документів.

На спростування даного висновку відповідач посилається на п.38 Порядку №22-1 (z1566-05) , де в абзаці "б" передбачено право органа, що призначає пенсію при прийманні документів здійснювати попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів.

В порядку реалізації наданого підзаконним актом повноваження УПФ в Київському районі міста Донецька звернулося до Державного підприємства (далі - ДП) "Чорнобильсервіс" із запитом стосовно перебування в зоні відчуження та відрядження з міста Донецька ОСОБА_1. у 1987 році, на який було надано негативну відповідь.

У зв’язку з цим, відповідач, вважаючи непідтвердженим факт перебування позивача у 30-кілометровій зоні у 1987 році, стверджує про неприйнятність поданих для перерахунку пенсії розрахунків заробітної плати за вказаний період.

Проте, колегія суддів з такими доводами погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону №796-XII – видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Згідно ч.1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" –органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також у разі необхідності перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Разом з цим, перевіряючи надані ОСОБА_1. довідки про розрахунок заробітної плати у 1987 році, УПФ в Київському районі міста Донецька не звернулося до підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетик"), яким ці довідки було видано на прохання пенсіонера.

Суд правильно не взяв до уваги надані відповідачем довідки ДП "Чорнобильсервіс" про відсутність архівних даних щодо перебування ОСОБА_1. у зоні відчуження у 1987 році, оскільки цим взагалі спростовується статус позивача, як особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що суперечить іншим документам, на підставі яких їй було присвоєно цей статус.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька – залишити без задоволення .

Постанову Київського районного суду міста Донецька від 08 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.