К-36079/06 Про скасування рішення щодо нарахування податкового зобов'язання - 10.06.2009 Прийняття

Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 02.08.2006 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24.10.2006 р., позовну заяву задоволено. Скасовано рішення Куйбишевської МДПІ Запорізької області про нарахування ОСОБА_1. податкового зобов'язання в сумі 10033,92 грн. відповідно до податкового повідомлення від 10.05.2006 р. № 0001701/18/680.

Куйбишевська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: суди допустили неправильне тлумачення ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV. Наголошує на тому, що вартість об'єктів комерційної власності, до яких віднесено корпоративні права, тотожним яким є зміст прав особи, що засвідчують майнові та земельні сертифікати, оподатковуються відповідно до п.п. "в" п.п. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону.

Куйбишевська МДПІ, належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила.

ОСОБА_1. надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

ОСОБА_1. успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль марки ВАЗ-21033, право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Україна", розміром 6,38 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належало померлому на підставі сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ЗП №026444, виданого Куйбишевською райдержадміністрацією 10.07.1996 р., у зв'язку з чим подала до податкової інспекції декларацію про доходи.

Куйбишевська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.05.2006 р. № 0001701/18/680 про визначення ОСОБА_1. податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 10033,92 грн. Дана сума розрахована виходячи з податку у розмірі 13 % від вартості успадкованого майна.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до п.п. "а" п.п. 13.2.1 п. 13.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV (889-15) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) вартість нерухомого майна, що успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою.

Згідно із абзацом другим п. 1.20.4 ст. 1 вищезазначеного Закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються, зокрема, її дружина або чоловік.

Підпунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачений поділ об'єктів спадщини платника податку з метою оподаткування, зокрема, на об'єкти нерухомого майна, до яких згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України належать земельні ділянки.

Відповідно до п. 17 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Із змісту наведених норм випливає, що успадковані сертифікати на право на земельну частку (пай) не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки за законом об'єктом оподаткування може бути вартість об'єкту нерухомого майна, тобто вартість земельної ділянки, яка набувається спадкоємцем, зокрема на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) та посвідчується державним актом на право власності на землю.

Право власності на землю може посвідчуватися свідоцтвом про право на спадщину у випадку, коли спадковим майном є не право на земельну частку (пай), а сама земельна ділянка, що виділена у натурі (на місцевості).

Є правильною позиція судів попередніх інстанцій про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) не можна розглядати як об'єкт комерційної власності (корпоративне право), оскільки, в силу статті 167 ГК України право на земельну частку (пай) не визначає прав власника цього паю у статутному фонді господарської організації та не встановлює його прав на участь в управлінні підприємством та отриманні частки прибутку.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Куйбишевського районного суду від 02.08.2006 р. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24.10.2006 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.