К-20959/08 Про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги - 07.10.2009 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (далі-УПСЗН) Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, за касаційною скаргою УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року, -

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки у сумі 5587,42грн. Зазначав, що йому, як інваліду війни ІІI групи, згідно ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 05 травня належить виплачувати разову грошову допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на те, що у 2007-2008 роках виплати проведені у розмірі, що не співвідносяться із розміром мінімальної пенсії за віком, просив суд позов задовольнити.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 23.07.2008р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008р., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області по відмові ОСОБА_1 у виплаті недоотриманих сум разової грошової допомоги. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 5587,42грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, УПСЗН Дзержинської міської ради Донецької області подало касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти по справі нове рішення.

ОСОБА_1 надав заперечення на касаційну скаргу, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, оскільки такі постановлені при додержанні норм права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2009р. касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом війни, має ІІІ групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Частиною 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"інвалідам війни ІІІ групи передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно з п.13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"установлено, що у 2007 році щорічна разова допомога відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) інвалідам III групи здійснюється у розмірі - 300грн.

Пунктом 20 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів"ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) №183 від 12.03.2008р. встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 350грн.

Як вбачається з матеріалів справи виплата вказаної допомоги проводилась позивачу в розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки, а саме: в 2007 році –300грн., в 2008 році –350грн.

Задовольняючи позов щодо визнання дій відповідача неправомірними та виплати недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги за 2007, 2008 роки підлягають задоволенню, оскільки рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) та №10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008р. визнані неконституційними положення статті законів України про Державний бюджет 2007, 2008 роки, якими встановлені виплати щорічної разової допомоги до 5 травня.

Проте з такими висновками судів не можна погодитись.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на період виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти ( Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та закони України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки), які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Отже для вирішення цього спору необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню.

Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення №4-зп (v004p710-97) від 03.10.1997р. у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах встановлених законами України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Колегія суддів визнає помилковими посилання судів попередніх інстанцій на згадані рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (v0a6p710-07) та №10-рп/2008 (v010p710-08) про визнання неконституційними положень статтей законів України про Державний бюджет 2007, 2008 роки, якими встановлені виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, оскільки такі приймалися 09.07.2007р. та 22.05.2008р., відповідно, тобто після проведеної відповідачем виплати позивачу 300грн. за 2007 рік та 350грн. - за 2008 рік.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення законів України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області - задовольнити.

Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 23 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року – скасувати.

Постановити нове рішення по справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки - відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними ст.ст.237 –239 КАС України (2747-15) .