Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.І.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1до Харківського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2006 року, -

У липні 2006 року ОСОБА_1. пред'явив до Харківського обласного військового комісаріату позов про перерахунок пенсії.

Зазначав, що відповідно до положень Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) як учасник бойових дій має право отримувати надбавку до пенсії в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч вимогам статті 46 Конституції України, а також положенням нормативно-правових актів, якими протягом 2003 - 2006 років встановлювалися розміри мінімальної пенсії за віком, розмір надбавки, належної йому до виплати, визначався не з мінімальної пенсії за віком.

У зв'язку з цим просив визнати право на надбавку з 1 січня 2002 року - розмірі 70 гривень 95 копійок щомісяця, з 1 січня 2004 року - в розмірі 138 гривні 67 копійок щомісяця, з 1 січня 2005 року - в розмірі 498 гривень та зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат перерахувати розмір пенсії та стягнути суму, що утворилася внаслідок такого перерахунку, в розмірі 10 225 гривень 17 копійок за період з 1 січня 2003 року по 1 липня 2006 року.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2006 року, ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 29 грудня 1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Між тим, рішення судів першої та апеляційної інстанцій таким вимогам не відповідають.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на підвищення пенсії учасникам бойових дій реалізується шляхом встановлення Урядом України розміру мінімальної пенсії за віком. Розрахунок підвищення пенсії позивачу проведено відповідачем правильно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.

(v0009700-96) Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування (v0009700-96) Конституції України (v0009700-96) при здійсненні правосуддя (v0009700-96) ", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Позивачу ж таке підвищення розраховувалося, виходячи з розміру в 19 гривень 91 копійка, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) .

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, якими, зокрема, є пенсії, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) . Статтею 17 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, як основна соціальна гарантія, встановлюється законами.

Оскільки Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суди зобов'язані були аргументувати, чому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме постанови Уряду України, а не частина 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та закони України, якими встановлювався розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого обчислюється мінімальний розмір пенсії за віком.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні необхідні дані для перевірки касаційним судом обставин справи, які суди попередніх інстанцій вважали встановленими, зокрема, щодо розміру призначеного та фактично виплаченого ОСОБА_1. підвищення пенсії.

Зазначені обставини мають важливе значення для правильного вирішення справи і без їх з'ясування правові висновки судів, які розглядали справу, незаконні та необґрунтовані.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Наведені порушення вимог законодавства, допущені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, є підставою для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати необхідні докази, яким надати об'єктивну оцінку, оскільки вони мають правове значення для правильного вирішення справи, застосувати норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, й ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 2 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.