Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Сороки М. О.

Штульмана І. В.,

Цуркана М. І.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи – Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцьке міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року, -

У червні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи – Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцьке міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням № 592 від 02.06.2006 виконком Кременчуцької міської ради дозволив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по вул. Першотравневій, 5 в м. Кременчуці.

Квартира АДРЕСА_1 власниками якої є позивачі, знаходиться над нежилим приміщенням, на яке наданий дозвіл на реконструкцію. Позивачі вважають, що реконструкція нежилого приміщення з влаштуванням окремого входу порушить звичайний для їхньої родини склад життя, тому звернулися до суду за правовим захистом.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ставлять питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Кременчуцької міської ради № 592 від 02.06.2006 дозволено фізичній особі – підприємцю ОСОБА_3. реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1

Вказаним рішенням замовника – ОСОБА_3 було зобов’язано виконати проект на підставі архітектурно – планувального завдання, затвердженого управлінням містобудування та архітектури міськвиконкому, технічних умов інженерних служб та висновків органів державного нагляду, оформити дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та ввести об’єкт в експлуатацію в установленому порядку.

Згідно із договором оренди, укладеним між виконкомом Кременчуцької міської ради та ОСОБА_3., орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 яке належить до комунальної власності і знаходиться на балансі КГЖЕП "Центральне". Відповідно до технічного паспорту власником даного приміщення є Кременчуцька міська рада.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди обґрунтовано виходили з того, що приміщення, що є об’єктом спору, є нежилим, дозвіл на його реконструкцію погоджений з балансоутримувачем - КГЖЕП "Центральне", санітарно-епідеміологічною станцією, Державним пожежним наглядом, Державним проектним інститутом містобудування "Міськбудпроект".

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що приймаючи спірне рішення, відповідач діяв на підставі закону та у межах, наданих йому повноважень, тому підстави для визнання зазначеного рішення протиправним і його скасування відсутні.

Посилання позивачів на численні порушення судами норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.