Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 27.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007

у справі № 5/544-12/60А

за позовом Дочірнього підприємства "Сімексбуд"

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.03.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007, позов ДП "Сімексбуд" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова №0007611510/2/898/150 від 18.12.2006, яким згідно із пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, абз.1 пп.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9245 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведена перевірка податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт №106/15/26453621 від19.05.2006.

Перевіркою встановлено, що позивачем при поданні декларації з податку на прибуток за 2004 рік не заповнено р.14 декларації. 16.02.2005 позивачем подано уточнюючий розрахунок по податку на прибуток за 2004 рік, з відображенням у р.14 нарахованого податку у сумі 670500 грн., однак всупереч п.17.2. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами" штрафну санкцію в розмірі 5% за самостійне виправлення помилки не нараховано.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0007611510/2/898/150 від 18.12.2006, яким позивачу визначено штрафну санкцію у розмірі 5% у сумі 9245,00 грн.

Судами попередніх інстанцій, встановлено, що допущена позивачем помилка при заповненні декларації з податку на прибуток за 2004 рік, виправлена шляхом подання уточнюючого розрахунку, і не призвела до заниження податкових зобов’язань по податку на прибуток, оскільки сума податку до сплати визначається р.17 декларації який залишився незмінним, податкове зобов’язання самостійно узгоджене платником за четвертий квартал 2004 року сплачено ним своєчасно в повному об’ємі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Зважаючи на відсутність недоплати з податкового зобов’язання у зв’язку з допущеною помилкою, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами", є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 27.03.2007 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.