Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

на постанову Господарського суду Луганської області від 12.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007

у справі № 9/80-ад

за позовом Малого приватного підприємства виробничої торгівельно-комерційної фірми "Приват-Коммерс"

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

2. Головного управління державного казначейства України у Луганській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління державного казначейства у м.Луганську

про стягнення бюджетного відшкодування, -

Постановою Господарського суду Луганської області від 12.03.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007, позов МПП ВТКФ "Приват-Коммерс" задоволено, стягнуто з державного бюджету України на користь МПП ВТКФ "Приват-Коммерс" суму бюджетного відшкодування з ПДВ за декларацією за квітень 2006 року у розмірі 116592 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову у позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2006 року, якою визначена сума бюджетного відшкодування на рахунок підприємства у розмірі 1020945,00 грн. – сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена постачальникам товарів.

Відповідачем-1 проведена позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено довідку від 07.07.2006 №346, якою підтверджена заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року, та зокрема зазначено, що частина бюджетного відшкодування в сумі 116667,00 грн. є податковим кредитом березня 2006 року за операціями з придбання послуг щодо капітального ремонту тяглового рухомого складу у ВАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" за угодою №5 від 22.02.2006 та підтверджується податковою накладною №322 від 31.03.2006.

На підставі висновку відповідача-1 №92 від 20.07.2006 УДК у м.Луганську проведено позивачу відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 904353,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивачем дотримано вимог п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при визначенні суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року, визначена сума підтверджена довідкою відповідача-1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року, дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 12.03.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.