Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши розгляд справи в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2007 року

У квітні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Комсомольському районі м. Херсона про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, в якому просив зобов'язати останнього призначити йому пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 06.04.2005 року, посилаючись на те, що йому у такому призначенні пенсії безпідставно і незаконно відмовлено. При розгляді справи судом позивач доповнив позовні вимоги і просив визнати дії відповідача по відмові в призначені пенсії протиправними.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 жовтня 2006 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду, позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволення позову.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач працював у ВАТ "Завод "Дельта" з 08.01.1992 року по 23.08.2002 року наладчиком автоматичних ліній з виробництва і переробки пластмас (на підставі проведеної атестації робочих місць та внесених змін до штатного розпису назва професії з 11.05.2000 року змінена на "наладчик машин і автоматичних ліній з виробництва виробів пластмас") - (а.с.4-7).

Посада, на якій він працював, включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 (36-2003-п) .

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 (z1451-05) .

Згідно п.п. 3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Професія позивача внесена до Списку № 2 постановою Кабінету Міністрів СРСР № 591 від 09 серпня 1991 року.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992р. № 442 (442-92-п) (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутня вина позивача у несвоєчасному проведенні підприємством атестації робочих місць у визначений законодавством строк та правильно визнав дії відповідача неправомірними щодо відмови у зарахуванні в пільговий стаж за Списом №2 період роботи з 08.01.1992 р. до 26.04.1995 р .

З огляду на викладене, рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і воно підлягає скасуванню.

За правилами частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2007 року скасувати.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.