Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Кримської митниці про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення за касаційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2006 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1. у Залізничному районному суді м. Сімферополя Автономної Республіки Крим пред'явив позов до Кримської митниці про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що у квітні 2002 року він проводив митне оформлення автомобіля "VW Passat". Вартість автомобіля була визначена в сумі 9200 доларів США. Саме виходячи з цієї суми при оформленні він сплатив усі встановлені законодавством митні збори та податки, після чого отримав митне посвідчення.

У січні 2005 року Кримською регіональною митницею на його адресу направлене податкове повідомлення за підписом начальника митниці від 12 січня 2005 року № 04-16/368 про наявність у нього податкового зобов'язання на суму 7139,24 грн. за митне оформлення зазначеного автомобіля.

Просив визнати неправомірними дії начальника Кримської регіональної митниці щодо направлення йому податкового повідомлення від 12 січня 2005 року № 04-16/368, а саме податкове повідомлення просив визнати недійсним та скасувати.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2006 року скарга ОСОБА_1. задоволена. Дії начальника Кримської регіональної митниці визнані неправомірними. Зобов'язано начальника Кримської регіональної митниці відмінити податкове повідомлення від 12 січня 2005 року № 04-16/368.

Постановою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2006 року апеляційну скаргу Кримської митниці задоволено.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2006 року скасовано. Ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржуване рішення суду у справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити без зміни постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 вересня.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., виходив з того, що Кримська регіональна митниця обґрунтовано визначила, що при митному оформленні автомобіля позивача було занижено його вартість, що призвело до неправильного визначення бази оподаткування та недоплати платежів за податком на додану вартість у сумі 7139,24 гривень.

Колегія суддів вважає, що висновок судів є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 16 Закону України від 05 лютого 1992 року № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" (в редакції на момент здійснення митного оформлення) нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури, зокрема, на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України.

Частиною другою статті 16 цього Закону передбачено, що при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Згідно з Законом України від 21 грудня 2001 року № 2181-11 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкова декларація це документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплати податків, зборів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті автотоварознавчого дослідження фахівця містяться відомості лише про базову вартість ввезеного ОСОБА_1. на митну територію України автомобіля, тобто без урахування витрат на транспортування, навантаження, вивантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону.

Між тим, визначення митної вартості може бути здійснено лише митними органами.

При первинному визначені бази оподаткування автомобіля митною службою було допущено методологічну помилку. Камеральною перевіркою ця помилка була виявлена і виправлена.

За таких обставин, підстав для визнання дій Кримської митниці неправомірними та недійсним податкового повідомлення рішення у суду першої інстанції не було. Суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції й відмовив в задоволенні позову.

Оскаржуване судове рішення законне і обґрунтоване.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1. до Кримської митниці про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.