К-21318/08 Про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни - 09.06.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року, -

У липні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитині війни, в якому посилається, що він має статус "дитини війни", відповідачем йому виплачується пенсія за віком. Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , який набрав чинності з 1 січня 2006 року, він має право на підвищення до пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, однак відповідач не вживає заходи щодо проведення вказаного підвищення. Просить визнати зазначену бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати його йому несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007 роки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області протиправною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач має статус "дитини війни", відповідачем йому виплачується пенсія за віком. Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , який набрав чинності з 1 січня 2006 року, він має право на підвищення до пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, однак відповідач не вживає заходи щодо проведення вказаного підвищення. Просить визнати зазначену бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати його йому несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007 роки.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) зазначено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Вказаний Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) з зазначеними змінами був чинний до 31 грудня 2006 року.

У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому у відповідача не було підстав нараховувати підвищення пенсій дітям війни.

Згідно ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед них положення статті 71 Закону України "про державний бюджет на 2007 рік", щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімальне розміру пенси за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) ці положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" щодо дітей війни, визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Задовольняючи частково позов, суд вірно зазначив про те, що відповідач зобов'язанй був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу встановленого статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року: з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з подальшим перерахунком в порядку встановленому законом.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в підвищенні розміру пенсії, як "дитині війни" помилково зазначав, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року залишити без змін.