Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання призначити пенсію за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року

У липні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Свої вимоги мотивував тим, що в період часу з 01.01.1983 р. по 15.07.1986 р. він знаходився в Польській народній республіці де працював на посаді слюсаря ремонтно - відновлюваних робіт систем підземної каналізації та начальником сантехгосподарства КЕЧ Свентошувського р-ну. Позивачу виповнилося 55 років і він має право на оформлення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 13 п."б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Відповідач не зарахував у пільговий стаж період часу з 01.01.1983 р. по 15.07.1986 р. знаходження позивача в Польській народній республіці де він працював на посаді слюсаря ремонтно - відновлюваних робіт систем підземної каналізації та начальником сантехгосподарства КЕЧ Свентошувського р-ну. Просить суд визнати дії відповідача у відмові в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за ст. 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) не законними, зобов'язати відповідача зарахувати період роботи з 01.01.1983 р по 15.07 1086 р.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, справа - поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 01.01.1983 р. по 15.07.1986 р. позивач знаходився в Польській народній республіці де працював на посаді слюсаря ремонтно - відновлюваних робіт систем підземної каналізації та начальником сантехгосподарства КЕЧ Свентошувського р-ну.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про те, що професія слюсаря ремонтно - відновлюваних робіт систем підземної каналізації, відповідно до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. (36-2003-п) , який діє на теперішній час, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, наявність в підпорядкуванні позивача, на час його праці начальником сантехгосподарства, 50% працівників, які користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення, у відповідності до зазначеного вище Списку № 2, також дає позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд не обґрунтував на законі свій висновок щодо зарахування до пільгового стажу позивача період його роботи на посаді начальника сантехгосподарства.

При постановленні рішення, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені вище порушення норм процесуального закону та безпідставно залишив без змін незаконне рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, рішення суду не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону і вони підлягають скасуванню.

За правилами ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 20 липня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.