ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2009 р. м. Київ К-19876/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого –судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в Рівненській області про стягнення коштів на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 04 березня 2005 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся у вересні 2004 року. Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем при обчислені розміру пенсії надбавки у розмірі 50% та 100%, установлені Указом Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України"№925 від 04 жовтня 1996 року (925/96)
відніс до додаткових видів грошового забезпечення, у зв’язку з чим розмір пенсії занижено. Просить стягнути з відповідача недоплачену йому пенсію за період з 01 жовтня 2001 року по 01 грудня 2004 року у розмірі 7894,50 грн.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 04 березня 2005 року залишено без змін рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2004 року, яким позов задоволено.
_____________________________________________________________________________________________
Справа № К-19876/08
Головуючий у першій інстанції Доля В.А.
Доповідач Ліпський Д.В
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що судами неправильно тлумачили норми Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12)
та Постанову Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п)
.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з постановленням нового рішення, з таких підстав.
Судами встановлено, що 30 вересня 2001 року позивача звільнено зі служби в управління Служби безпеки України в Рівненській області за станом здоров’я та 01 жовтня 2001 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12)
.
При обчисленні позивачу розміру пенсії відповідачем враховано посадовий оклад у розмірі 260 грн., оклад за військове звання –135 грн., надбавку за вислугу років –158 грн., додаткові види грошового забезпечення за 24 календарних місяців підряд перед звільненням –774,84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що встановлені пунктом 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96 "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України" (925/96)
щомісячні надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а також 50% окладів грошового забезпечення тим, хто має право на пенсію за вислугою років і залишені на службі, є складовими основних видів грошового забезпечення і не можуть бути віднесені до додаткових видів грошового забезпечення, які визначають умови проходження служби військовослужбовців, оскільки цього не зазначено в Указі Президента України № 925/96 від 4 жовтня 1996 року (925/96)
та в постановах Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року (393-92-п)
та № 452 від 6 квітня 1998 (452-98-п)
року.
Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наведеного.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (яка діяла на час призначення пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п)
встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається із основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне-звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення –середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних місяців. Указом Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України" від 4 жовтня 1996 року № 925/96 (925/96)
для військовослужбовців Служби безпеки України затверджено схему посадових окладів за основними типовими посадами згідно з додатком, встановлено, що оклади за військовим званням повинні виплачуватися особам офіцерського складу на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України (пункти 1, 2), а також запроваджено щомісячні надбавки: у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а тим, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством України і яких залишено на службі, - у розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення (пункт 3).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що запроваджені зазначеним Указом Президента України нові щомісячні надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України є додатковим видом грошового забезпечення за умови служби.
Те, що їх розмір визначено у відсотках від окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років, тобто основних видів грошового забезпечення, не свідчить, що вони є складовими цих основних видів.
Крім того, пунктами 1.2, 3.20, 3.38 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України від 5 грудня 2002 року № 425/ДСК щомісячні надбавки, запроваджені Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96 (925/96)
, віднесені до додаткових видів грошового забезпечення.
Посилання судів першої та апеляційної інстанції на те, що вказані щомісячні надбавки не передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п)
та від 6 квітня 1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п)
є помилковим, оскільки, по-перше, ці постанови не містять виключного переліку додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і, по-друге, відповідно до статті 30 Закону України "Про Службу безпеки України" форми і розміри грошового забезпечення військовослужбовців СБУ встановлюються Президентом України.
Отже, при обчисленні розміру пенсії відповідач діяв на підставі чинного законодавства та в межах своєї компетенції.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, а фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу управління Служби безпеки України задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 04 березня 2005 року скасувати.
Постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді Д.В. Ліпський
С.Є. Амєлін
М.І. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко