Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на бездіяльність ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Чернівці та про визнання дій та постанову державного виконавця неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 2 лютого 2005 року

У квітні 2004 року заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Чернівці та про визнання дій та рішення державного виконавця неправомірними. Свої вимоги мотивував тим, що 10.12.2003р. старшим державним виконавцем Лавренюком була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Ленінського райсуду м. Чернівці від 25.06.2003р., яким УСБУ в Чернівецькій області було зобов'язане провести перерахунок раніше призначеної пенсії заявнику з 01.08.2000р. Зазначає, що рішенням Шевченківського райсуду м. Чернівці від 12.02.2004р. задоволена його скарга і постанова старшого державного виконавця Лавренюка від 12.01.2004р. про закінчення виконавчого провадження по цій справі була скасована. Однак, надалі старший державний виконавець Лавренюк під час виконання рішення суду протягом лютого, березня, початку квітня 2004р., не вживав необхідних заходів для виконання рішення, ігнорує його клопотання, пов"язані з виконанням рішення. Просить визнати таку бездіяльність державного виконавця неправомірною і зобов'язати його направити письмове подання до суду отримання роз'яснення механізму виконання рішення суду, встановити процедуру виконання рішення суду боржником, отримати фактичне підтвердження проведення перерахунку пенсії саме з 01 серпня 2000р.

У травні 2004р. заявник звернувся до суду з скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції м. Чернівці Лавренюка, яка об'єднана в одне провадження з попередньою скаргою на бездіяльність. Посилався на те, що 12.05.2004р. цим же ж старшим державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Вважаючи цю постанову неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, заявник просив скасувати вказану постанову.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2004 року скаргу задоволено частково. Визнано дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Чернівці Лавренюка Д.В. з приводу винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2004р. по виконанню рішення Ленінського райсуду м. Чернівці від 3.07.2003р. неправомірними. Постанову старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції в м. Чернівці Лавренюка Д.В. про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2004р. по виконанню рішення Ленінського райсуду м. Чернівці від 3.07.2003р. скасовано. Рішення в цій частині вирішено не звертати до виконання у зв'язку з скасуванням постанови від 12.05.2004р. постановою начальника ВДВС Шевченківського рай управління юстиції м. Чернівці від 16.06.2004р. В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 02 лютого 2005 року апеляційну скаргу позивача відхилено, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В рішенні суд вірно врахував, що копія рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2004 року, яким попередня постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження була скасована, надійшла до ВДВС 31 березня 2004 року, а 02 квітня 2004 року виконавче провадження було відновлено. 05 квітня 2004 року копія постанови державного виконавця надіслана заявнику. Заявник звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця 08 квітня 2004 року, тобто через 06 днів після відновлення виконавчого провадження. Відповідач, за такий короткий проміжок часу не мав можливості вжити відповідні дії по виконанню судового рішення.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях державного виконавця по виконанню рішення Ленінського (нині Шевченківського) районного суду м. Чернівці від 03 липня 2003 р. відсутні ознаки бездіяльності щодо вимог ст.ст. 25, 41 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 2 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.