Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року

та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року

у справі № 9/2-НА

за позовом Торгово – роздрібного кооперативного підприємства Старокостянтинівського районного споживчого товариства

до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкових повідомлень – рішень, -

Торгово – роздрібним кооперативним підприємством Старокостянтинівського районного споживчого товариства було заявлено позов до Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкових повідомлень – рішень від 12 жовтня 2006 року № 0010771500/0, № 0010761500/0, № 0010751500/0, № 0010741500/0, № 0010731500/0, № 0010661500/0, № 0010721500/0, № 0010711500/0, № 0010701500/0, № 0010691500/0, № 0010681500/0, № 0010671500/0 та податкових повідомлень – рішень від 13 жовтня 2006 року № 0010941500/0, № 0010931500/0, №0010921500/0.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року постанову господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області провела невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28 липня 2005 року по 18 вересня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 1224 від 05 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що мало виразу у несвоєчасній сплаті орендної плати на підставі податкових декларацій № 513589/13050202, № 513584/13050204, № 513593/13050207, № 513590/13050208, № 513592/13050210, № 513586/13050218, № 513588/13050225, № 513591/13050226.

12 жовтня 2006 року Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області на підставі акта прийняла наступні податкові повідомлення – рішення:

- податкове повідомлення – рішення № 0010771500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 360 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 413, 10 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 206, 55 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010761500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 3, 00 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 0, 30 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010751500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 32, 30 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 6, 46 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010741500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 292 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 110, 08 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 55, 04 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010731500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 417 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 429, 77 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 214, 92 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010661500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 417 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 138, 87 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 69, 48 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010721500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 25, 00 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 5, 00 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010711500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 322 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 143, 79 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 71, 91 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010701500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 2, 4 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 0, 24 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010691500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 15, 90 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 3, 18 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010681500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 292 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 53, 22 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 26, 61 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010671500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 306 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 82, 53 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 41, 31 грн.

13 жовтня 2006 року Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області на підставі акта прийняла наступні податкові повідомлення – рішення:

- податкове повідомлення – рішення № 0010941500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 13, 3 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 0, 33 грн.;

- податкове повідомлення – рішення № 0010931500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 26, 6 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 5, 32 грн.;

- податкове повідомлення – рішення №0010921500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 188 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати в розмірі 76, 28 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 50 % в сумі 38, 14 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що строки сплати податку на землю встановлені в спеціальному Законі України "Про плату за землю" (2535-12) , а тому розповсюдження положень Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати є неправомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Штрафні санкції оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями були застосовані на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення термінів спати узгодженого податкового зобов’язання з плати за землю (орендної плати).

З преамбули Закону України "Про плату за землю" (2535-12) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що цим Законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 25 вищезазначеного Закону передбачено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 цього ж Закону за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України (2768-14) та законами України.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи межі застосування Закону України "Про плату за землю" (2535-12) та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України "Про плату за землю" (2535-12) є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

З огляду на наведене висновки судів у цій справі щодо превалювання Закону України "Про плату за землю" (2535-12) над положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо накладення штрафу за порушення строків розрахунків з плати за землю (орендної плати) є помилковим.

Таким чином, штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", були правомірно застосовані до позивача оспорюваними рішеннями з урахуванням порушення позивачем строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з плати за землю (орендної плати).

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року підлягають скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19 червня 2007 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.