К-3448/08,К-3449/08 Про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги - 09.06.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державного казначейства України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 та Міністерства фінансів України на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року у справі за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27

до управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги, -

Позивачі звернулись до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги до 05 травня за 2007 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що вони є учасниками бойових дій та інвалідами війни, а тому відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року мають право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак відповідач у 2004-2006 роках провів їм виплату цієї допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті вказаної допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , позивачі просили стягнути з відповідача на їх користь суму недоплаченої грошової допомоги за 2004-2006 роки.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації на користь:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_25 по 1500 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_17 по 2180 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_27 - по 2470 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_24 - 3100 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_26 - 3100 грн. та 3650 грн. недосплаченої щорічної разової допомоги за 2006, 2007 роки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2007 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Стягнуто з Державного бюджету України, в особі: Державного Казначейства України, на користь:

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_17 по 2180 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_27 - по 2470 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_24 - 3100 грн. несплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік;

ОСОБА_26 - 3100 грн. та 3650 грн. недосплаченої щорічної разової допомоги за 2006, 2007 роки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Державне казначейство України та Міністерство фінансів України звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просять оскаржувані рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивачі є учасниками бойових дій та інвалідами війни І, ІІ та ІІІ груп і мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня.

При цьому відповідач виплатив їм зазначену допомогу за 2004-2006 рік відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачам недоплаченої грошової допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2004-2006 роки в залежності від встановленої позивачам груп інвалідності в розмірі 10, 8 та 7 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни І групи - в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни ІІ групи - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни ІІІ групи в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Однак статтею 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", положення якої вподальшому втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду № 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004 року), було встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи - 195 гривень, інвалідам війни 2 групи - 160 гривень, інвалідам війни 3 групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень.

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" у 2005 та 2006 роках передбачалось здійснення виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень.

Окрім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року (489-16) інвалідам війни І групи, до яких належить і Босюк А.О, була передбачена виплата щорічної разової допомоги у 2007 році в розмірі 450грн. і зупинена дія статті 13 Закону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.

Враховуючи, що Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки фактично змінювались положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Тобто за 2006-2007 роки позивачам була проведена виплата щорічної допомоги до 5 травня, відповідно до закону, який діяв на час призначення та виплати вищенаведеної одноразової допомоги.

Таким чином, суди при розгляді справи дійшли помилкового висновку, про те, що у 2006-2007 роках виплата щорічної разової грошової допомоги до 05 травня здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки правові підстави для здійснення такої виплати за 2006 і 2007 роки відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) були відсутні.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішень суди допустили порушення норм матеріального права, які призвели до постановлення незаконних судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Державного казначейства України та Міністерства фінансів України задовольнити.

Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2008 року у справі - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 до управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги до 05 травня - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.