Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Амєліна С.Є.

Головчук С.В.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Міненку І.М.,

за участю представника відповідача Донського В.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо звільнення зі служби, -

У грудні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області щодо звільнення зі служби.

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 жовтня 2004 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1993 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 04 листопада 2000 року №228 о/с капітана міліції ОСОБА_1 старшого інспектора відділу дорожньо-патрульної служби Новомосковської роти полку дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звільнено з 04 листопада 2000 року за пунктом 64 підпунктом "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 (114-91-п) від 29 липня 1991 року.

Підставою для звільнення слугували матеріали службового розслідування, що було проведене управлінням внутрішньої безпеки в Дніпропетровській області по факту порушення ним службової дисципліни 08 жовтня 2000 року на стаціонарному посту "Хорошево" автодороги "Харків-Севастополь", на якому позивач ніс службу по надзору за дорожнім рухом. Згідно висновків службового розслідування ОСОБА_1 допустив грубе порушення дисципліни, яке несумісне з перебуванням в органах внутрішніх справ і виражається в непрофесійних діях, низьких моральних і ділових якостях та необ'єктивності, що була допущена при виконанні позивачем своїх службових обов'язків.

Згідно з приписами статті 10 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року, наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім рухом та взаємовідносини міліції із власниками транспортних засобів" від 30 червня 1998 року № 482 (v0482320-98) під час контролю за дорожнім рухом працівник міліції активно реагує на всі порушення правил і, в першу чергу, попереджає ті з них, які є причинами дорожньо-транспортних пригод.

Порядок руху крупногабаритного транспорту, на момент вчинення позивачем дисциплінарного проступку, регулювався п.п. 22.5 та 32.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" від 02 лютого 1993 року № 83 (83-93-п) та вказівкою УДАІ МВС України від 13 жовтня 1999 року № 4/377тт., якою зобов'язувалось всім працівникам ДАІ, які несуть службу по надзору за дорожнім рухом, перевіряти у всіх водіїв негабаритної сільськогосподарської техніки іноземного виробництва наявність листів узгодження та режиму руху негабаритної сільськогосподарської техніки з УДАІ МВС України, а при їх відсутності приймати міри відповідно до вимог законодавства.

Як встановлено судами та вбачається з обставин справи, ОСОБА_1 порушив вищезазначені норми при зупинці 08 жовтня 2000 року на стаціонарному посту "Хорошево" автодороги "Харків-Севастополь" негабаритного транспортного засобу - комбайна "Мего-2040", не перевіривши листа узгодження з УДАІ УМВС України на проїзд даного транспортного засобу по автодорозі "Харків - Севастополь".

Крім того, судами встановлений факт передачі позивачу грошей за безперешкодний проїзд через пост "Хорошево", без оформлення відповідних документів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 при виконанні своїх службових обов'язків допустив грубе порушення дисципліни, яке несумісне з перебуванням в органах внутрішніх справ, а тому його звільнення із займаної посади за пунктом 64 підпунктом "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР є правомірним.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішень є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2004 року - без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.