суддя-доповідач 1 інстанції – Максюта О.І.

суддя - доповідач - Ханова Р.Ф.

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: Ханової Р.Ф.

суддів : Бадахової Т.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового

Прокурор м. Кіровська Луганської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року, зобов’язання відповідача нарахувати ОСОБА_2. недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.

Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 16 липня 2009 року (арк. справи 14-15) позов задоволено частково, внаслідок чого визнані противоправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_2. державної соціальної допомоги як дитині війни; зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_2 недоотриманої соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1523,05 грн., з урахуванням здійснених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 16-17) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права й прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії "діти війни" (а.с. 6,8).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (3235-15) зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року N 3367-IV (3367-15) , який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було викладено в наступній редакції: "Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та йому неправомірно було відмовлено у її нарахуванні та виплаті.

Розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 90 коп. (91 грн. 26 коп. (410 грн. 06 коп. х 30 % : 31 день) х 23 дня (період з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007 року) + 246 грн. 04 коп. (410 грн. 06 коп. х 2 місяці х 30 %) + 373 грн. 60 коп. (415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30%).

Таким чином сума до стягнення становить 710 грн. 90 коп., а не 742,65 грн., як помилково вказано у постанові суду першої інстанції.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI (107-17) , що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) . У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони (107-17) , інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) , що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно визначений період, за який слід нарахувати підвищення до пенсії позивачу за 2008 р.

Розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни складає:

- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 1072 грн. 83 коп. (3576 грн. 16 коп. (155 грн. 16 коп. (за травень 481 грн. х 10 днів/31день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 міс.(липень-вересень 2008 року) + 1494 грн. (498 грн. х 3 міс. (жовтень-грудень 2008 року) х 30%),

- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 357 грн. 62 коп. (15 грн. 52 коп. (травень 2008 року 48 грн. 10 коп. х 10 днів/ 31 день) + 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. (48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149 грн. 40 коп.(49 грн. 80 коп. х 3 міс.)

- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп. (1072 грн. 83 коп. – 357 грн. 62 коп.).

Таким чином сума до стягнення становить 715 грн. 21 коп., а не 780,40 грн., як помилково вказано у постанові суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та статті 113 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 16 липня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1557/09/1209 – задовольнити частково.

Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 16 липня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1557/09/1209 - змінити.

Змінити абзац третій резолютивної частини постанови Кіровського міського суду Луганської області від 16 липня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1557/09/1209, виклавши в наступній редакції:

"Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області здійснити виплату ОСОБА_2 недоотриманої соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1426,11 грн.".

В іншій частині постанову Кіровського міського суду Луганської області від 16 липня 2009 року по адміністративній справі №2-а-1557/09/1209– залишити без змін.

постанова у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 листопада 2009 року.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови у повному обсязі.