Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року

у справі № 2-31/9175-2006А

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія"

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень, -

СВК "Мрія"було заявлено позов до Красноперекопської ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 15 грудня 2005 року № 0003391500/0, № 0003411500/0, № 0003401500/0 та від 12 лютого 2006 року № 0000431500/0.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ в Первомайському районі АР Крим (правонаступник - Первомайська МДПІ АР Крим), посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду АР Крим від 19 червня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

12 лютого 2006 року Красноперекопська ОДПІ прийняла податкове повідомлення –рішення № 0000431500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за затримку на 393 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 1 426, 49 грн. зобов’язано СВК "Мрія" сплатити штраф в розмір 50 % в сумі 713, 25 грн.

15 грудня 2005 року Красноперекопська ОДПІ прийняла наступні податкові повідомлення –рішення:

- податкове повідомлення –рішення № 0003391500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за затримку на 397 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 30 945, 93 грн. СВК "Мрія"зобов’язано сплатити штраф в розмір 50 % в сумі 15 473, 03 грн.;

- податкове повідомлення –рішення № 0003411500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 11 502, 65 грн. СВК "Мрія" зобов’язано сплатити штраф в розмір 20 % в сумі 2 300, 53 грн.;

- податкове повідомлення –рішення № 0003401500/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 300, 00 грн. СВК "Мрія"зобов’язано сплатити штраф в розмір 20 % в сумі 60 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що штрафні санкції оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями були застосовані всупереч вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Штрафні санкції оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями були застосовані до позивача на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку.

В той же час, оспорювані податкові повідомлення - рішення не відповідають формі "Ш"(Додаток 3), яка визначена Порядком направлення органами державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247 (z0467-03) ), і передбачена для рішень, які приймаються за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки податкові повідомлення –рішення відповідно до п. 2.6 не містять посилань на акт перевірки, за результатами якого вони були прийняті.

Згідно п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) , акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Під час розгляду справи відповідачем не було представлено акта перевірки, за результатами якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення –рішення.

Таким чином, оспорювані податкові повідомлення –рішення були прийняті з порушенням процедури їх прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено те, що позивачем були узгоджені суми податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку, визначені в оспорюваних податкових повідомленнях –рішеннях, та порушені строки сплати цих податкових зобов’язань.

При цьому суди попередніх інстанцій вірно врахували той факт, що рішеннями Красноперекопської ОДПІ від 03 березня 2003 року, від 12 травня 2003 року, від 17 грудня 2004 року позивачу були списано безнадійний податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 15 437, 53 грн. станом на 30 грудня 2002 року, в сумі 7 837, 72 грн. станом на 04 березня 2003 року, в сумі 24 632, 88 грн. станом на 30 листопада 2004 року на підставі п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано посилались на те, що штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не можуть застосовуватись за несплату штрафних санкцій, передбачених цим Законом, оскільки застосовуються за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання зі сплати податку, що також витікає з положень підпункту 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110 (z0268-01) .

Колегія суддів також враховує те, що положення п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону, відповідного до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях, також не надають право податковим органам змінювати призначення платежу на погашення податкового зобов’язання, яке не є податковим боргом, визначене платником податку, на погашення податкового боргу, а лише визначає загальне правило для платника податку щодо черговості погашення податкових зобов’язань, які є податковим боргом, та податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, з метою забезпечення рівності бюджетних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Первомайської МДПІ АР Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду АР Крим від 19 червня 2006 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.