ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного вищого навчального закладу Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління на постанову господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2008 року у справі № 14/190 за позовом заступника прокурора міста Кременчука в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці до приватного вищого навчального закладу Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління про стягнення суми, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2007 року заступник прокурора міста Кременчука в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці звернувся в суд з позовом до приватного вищого навчального закладу Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління, в якому просив стягнути з відповідача 54938,61 грн. боргу з відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цього підприємства.
_________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-8587/08 Доповідач: Леонтович К.Г.
Постановою господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2007 року позовні вимоги задоволені.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 549,39 грн. судового збору. В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватний вищий навчальний заклад Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вірно зазначають, що відповідач порушив Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цієї установи згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у зв’язку з чим за період з 01.04.2004 р. по 01.03.2007 р. виникла заборгованість по відшкодуванню вищезазначеної різниці, яка станом на 23.03.2007 р. складає 54 938,61 грн.
Докази погашення заборгованості відповідачем судам попередніх інстанцій не надані.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному КМУ При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних підприємств. Установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці у встановленому законом порядку надсилало відповідачу повідомлення про суми витрат на виплату вищезазначених пенсій, а саме : № 92 від 16.12.2004р., № 1 від 06.01.2005р., № 68 від 21.06.2005р., № 110 від 16.12.2005р. № 3 від 16.112006 р., № 9 від 18.12.2006р., № 19 від 16.01.2007 р., № 22 від 19.02.2007р.
Позивач діяв у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , Постанов Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1826 (1826-2000-п) та від 24.03.2004 р. № 372 (372-2004-п) , Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 54938,61 грн. боргу з відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цього підприємства.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вірно зазначає про відсутність підстав стягнення з відповідача в дохід державного бюджету судового збору в розмірі 549, 39 грн.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління – відхилити.
Постанову господарського суду Полтавської області від 14 серпня 2007 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2008 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович