К-11451/08 Про скасування постанови та спонукання до виконання певних дій - 04.06.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року у справі №2-26/14448-2007 А за позовом Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим до Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції про скасування постанови та спонукання до виконання певних дій, -

У жовтні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі звернулося в суд з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Совєтського районного управління юстиції, в якому просило скасувати постанову відповідача від 05.10.2006 р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-257 від 07.09.2006 р.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що заявником пропущений строк звернення до суду.

Справа № К-11451/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з урахуванням норм матеріального права, а не пропуску строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції вірно виходив з відповідності дій Державної виконавчої служби Совєтського району Автономної Республіки Крим вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , згідно з яким у державного виконавця були всі підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю не надане права на свій розсуд здійснювати зарахування сум, стягнутих з боржника чи сплачених боржником самостійно, зараховувати на виконання тих документів, на які вказує стягувач. Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) надає боржнику право самостійно виконати рішення в строк для добровільного виконання і надати державному виконавцю підтверджуючи документи.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково посилається, як на підставу відмови у задоволенні позову на пропуск позивачем строку на звернення до суду, встановлений статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Зі змісту статті 85 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що сторонам виконавчого провадження надається право на оскарження дії державного виконавця в адміністративному порядку шляхом звернення зі скаргою до начальника органу державної виконавчої служби або в судовому порядку.

Судами встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим, отримало 07.11.2006 р. вх. № 742/09-5 постанову державного виконавця від 05.10.2006 р. про закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату заборгованості № Ю-257 від 07.09.2006 року у зв'язку з його виконанням.

Оскаржило її 14.11.2006 р. начальнику Державної виконавчої служби в Автономної Республіці Крим.

За результатами розгляду, 24.11.2006 р. Державною виконавчою службою в Автономної Республіці Крим прийнято постанову про відмову у задоволенні скарги, яка була отримана позивачем 30.11.2006 р.

08.12.2006 р. вказана постанова була оскаржена начальнику Державної виконавчої служби в Автономної Республіці Крим. Відповідь на скаргу Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим була отримана 19.02.2007 р. і 28.02.2007 р. Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі звернулося до суду з даною позовною заявою.

Таким чином, позивач намагався врегулювати спір в позасудовому порядку, скориставшись правом, наданим статтею 85 Закону України "Про виконавче провадження" на оскарження дій державного виконавця в адміністративному порядку.

Залишення скарг без задоволення стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

У відповідності до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що відмовляючи у позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, місцевий господарський суд не врахував, що у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановив, що право позивача, про захист якого він просить, не порушене, приймається рішення про відмову в позові саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності.

Якщо не буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк звернення до суду пропущено без поважних причин, суд постановляє рішення, яким відмовляє в позові з підстав закінчення строку звернення до суду, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною, порушене право підлягає захисту.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим – відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 червня 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.