Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" на постанову господарського суду Полтавської області від 20 вересня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року у справі № 8/382 за позовом Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці до приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" про стягнення грошових коштів, -

У серпні 2007 року Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці звернулося в суд з позовом до приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління", в якому просило стягнути з відповідача 19224,10 грн. боргу по відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цього підприємства.

Постановою господарського суду Полтавської області від 20 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року, позовні вимоги задоволені.

Справа № К-10703/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватний вищий навчальний заклад "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" працівникам відповідача були призначені пенсії як науковим працівникам.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному КМУ При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних підприємств. Установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Постановами КМУ № 1826 від 13.12.2000 р. (1826-2000-п) та № 372 від 24.03.2004 р. (372-2004-п) затверджений порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам недержавних підприємств, установ, організацій згідно із Закону України "Про наукову і науковотехнічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Відповідно до ввказаного порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації. Такі підприємства, організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємством, організацією самостійно в розмірі, що відповідає місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсії на підставі надісланих повідомлень. Відповідно до п. 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установ, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації незалежно від форми власності, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням у встановленому порядку були надіслані відповідачу повідомлення про суми витрат на виплату вищезазначених пенсій, що не заперечувалося представником відповідача. Також, відповідачем не спростовано те, що пенсіонери, перелічені у повідомленнях, дійсно працювали на підприємстві відповідача.

Відповідачем також не заперечується, що жодне з надісланих на адресу відповідача повідомлень не було оскаржене ні в адміністративному порядку, ні в судовому.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що приватним вищим навчальним закладом "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" порушений вищевказаний Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цієї установи згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у зв’язку з чим за період з 01.03.2007 р. по 01.08.2007 р. виникла заборгованість по відшкодуванню вищезазначеної різниці, яка станом на 01.08.2007 р. складає 19224,1 грн.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій і управління" – відхилити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 20 вересня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.