2а-196/09/0513 Про стягнення суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 19.11.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 2 липня 2009р. у справі № 2а-196/09 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення суми, і

Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 2 липня 2009р. позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення суми задоволений частково: визнані неправомірними дії відповідача у період з 10.12.2007р. до 31.12.2007р. щодо виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму за вказаний період в розмірі 231,29 грн.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та просить постанову суду скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного перегляду повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як одержувач допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження до досягнення нею трирічного віку.

Сторони в судове засідання не прибули – про час, дату та місце апеляційного перегляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Позивач, ОСОБА_1. має неповнолітню дитину – ОСОБА_2., яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Димитрівського міського управління юстиції Донецької області (а.с.8).

Відповідно до довідки відповідача (а.с.10) позивач знаходиться на обліку у відповідача, як особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 05.01.2007 року та отримала таку допомогу у грудні 2007 року 144,10 грн. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (2811-12) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом (2811-12) та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (2811-12) є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом (2811-12) , встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідач провадив виплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначання і виплати допомоги сім’ям з дітьми" (13-2007-п) від 11 січня 2007 року № 13.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (13-2007-п) (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13" (900-2007-п) ) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).

Згідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року (v0009700-96) визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийшов до вірного висновку про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі, меншому, ніж встановлено ч. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та стягнув з відповідача на користь позивача не донараховану позивачеві за період з 10.12.2007р. до 31.12.2007р. допомогу по догляду за дитиною в сумі 231,29 грн.(розрахунок перевірений колегією суддів, здійснений правильно).

Апеляційний перегляд здійснено в межах заявленої апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах спірних правовідносин дав правильну оцінку нормам законів, вірно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області без задоволення.

Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 2 липня 2009р. у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Димитровської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення суми залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду проголошена в повному обсязі 19 листопада 2009 року та набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.