К-19924/07 Про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 03.06.2009 Прийняття

за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва та начальника цього Управління Божок Людмили Борисівни про поновлення строку звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання її призначити,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 8 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2007 року, -

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. пред'явила в суді зазначений позов.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що працювала на Київському шкіркомбінаті № 6 та в Київському виробничому об'єднанні шкіряних підприємств ім. М.В. Фрунзе і виконувала роботу, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Наявний у неї стаж роботи з шкідливими і важкими умовами праці - 6 років 11 місяців 11 днів, надає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З поважних причин вона запізно, у липні 2006 року, звернулася за призначенням пенсії. Однак, працівники Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва (далі - УПФ), а також начальник цього Управління Божок Л.Б., не роз'яснили наявність у неї права на призначення пенсії на пільгових умовах, внаслідок чого їй було призначено пенсію за віком.

Посилаючись на порушення її права на соціальний захист, просила поновити строк звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати начальника УПФ Божок Л.Б. прийняти відповідне розпорядження про перерахунок пенсії та її доплату.

Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги і остаточно просила суд поновити їй строк звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй таку пенсію, починаючи з травня 2003 року, тобто з часу виникнення права на неї.

Судом до участі в справі залучено УПФ як відповідача.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 8 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2007 року, ОСОБА_1відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами встановлено, що ОСОБА_1призначено пенсію за віком з наступного дня після досягнення пенсійного віку, тобто з 13 травня 2006 року, на підставі її заяви про призначення пенсії за віком від 12 липня 2006 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що діями УПФ права, свободи чи законні інтереси позивача не порушені, оскільки частиною 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено виключний перелік випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, ніж особа звернулася за нею, і жоден з них не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас, ОСОБА_1. не позбавлена права переведення на інший вид пенсії - за віком на пільгових умовах, для чого їй слід подати до УПФ заяву встановленої форми та усі необхідні документи. Судами ж під час розгляду справи достовірно встановлено, і цього не заперечує позивач, що вона з такою заявою до відповідача не зверталася.

З таким висновком погоджується й колегія суддів Вищого адміністративного суду України та вважає, що судові рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх; в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1. про те, що порушення її права на пільгову пенсію сталося з вини саме посадових осіб УПФ, які в травні 2003 року не повідомили про виникнення у неї права на таку пенсію, висновку судів не спростовують, оскільки, як слідує з положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) , такий обов'язок покладається на уповноважених посадових осіб підприємства, установи, організації, з якою особа, яка оформляється на пенсію, перебуває в трудових відносинах.

З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 8 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.