Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
19 листопада 2009 року №2а-1081/09
|
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Дадим Ю.М., Семененко Я.В.
при секретарі: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2009 року у справі № 2а-1081/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 3931,26 грн.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням фактично отриманих сум, а в загалом провести виплати в сумі 2018,02 грн., в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження а.с. 4) та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (надалі Закон № 2811-ХІІ (2811-12)
).
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811-ХІІ (2811-12)
розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України № 2811-ХІІ та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ (2811-12)
зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про державний бюджет України на 2007" (надалі Закон №489-V (489-16)
).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811-ХІІ (2811-12)
здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
(справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ (2811-12)
щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З 09.07.2007 року відповідач повинен був провести нарахування сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється у розмірі: з 01.04.2007 року - 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - 470 грн. Відповідно до довідки про отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 5) позивачка отримала за 2007 рік: липень – 105,93 грн.; серпень – 108,18 грн.; вересень – 109,62 грн.; жовтень – 109,62 грн.; листопад – 112,50 грн.; грудень – 115,65 грн., відповідно сума заборгованості складає за 2007 рік становить за:
липень: грн.;
серпень: грн.;
вересень: грн.;
жовтень: грн.;
листопад: грн.;
грудень: грн.;
а всього:
Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно при здійсненні виплати зазначеної допомоги відповідач зобов’язаний був керуватись зазначеними розмірами.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що кошти для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відповідності до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16)
не передбачалися, а також виплати їй не має можливості. В цій частині доводи апелянта про відсутність бюджетного фінансування суд не приймає до уваги, оскільки судові рішення приймаються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має двох малолітніх дітей, проживає в сільській місцевості та чекає на третю дитину, а в 1998р. та 2005 р. перебувала в стані вагітності. Отже, суд обґрунтовано не застосував строк передбачений ст. 99 КАС України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, п.1 ст. 200, ст. 207 КАС України колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду від 30 червня 2009 року у справі №2а-1081/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця
|
Головуючий:
Судді:
|
М.А.Руденко
Ю.М. Дадим
Я.В. Семененко
|