ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
3 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі міста Чернівці про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Чернівці на постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2007 року ОСОБА_1. пред'явив в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Чернівці (далі - УПФ), в якому просив визнати неправомірним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю довідки про характер виконуваної роботи в період з 1973 року по 1987 роки, та зобов'язати УПФ призначити йому таку пенсію.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що його трудова книжка та архівна довідка, які він надав відповідачу, містять усі необхідні відомості щодо місця виконання роботи та характеру виконуваної роботи. Більше того, йому, як особі, яка працювала до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
(станом на 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, пенсія повинна призначатися відповідно до діючого на той час законодавства, а саме: на підставі трудової книжки.
Посилаючись на наведені обставини, просив позов задовольнити.
Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для підтвердження стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п)
. У довідці повинні зазначатися періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Оскільки ж ОСОБА_1. довідку про характер виконуваної роботи з 1 жовтня 1973 року по 09 березня 1987 року не надав, то ним указаний період не підтверджено як роботу зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 і така робота не зараховується до пільгового стажу.
ОСОБА_1. надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить ухвалені у справі рішення залишити без змін, посилаючись на їх обґрунтованість та відсутність порушень судами норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. працював з 1 жовтня 1973 року по 30 червня 1983 року на посаді техніка-будівельника та з 1 липня 1983 року по 9 березня 1987 року - на посаді виконроба в ДП БУ "Промбуд-2" ВАТ "Чернівцібуд".
Рішення про задоволення позовних вимог суди мотивували тим, що посади, на яких працював ОСОБА_1. в указаний період, передбачені розділом XXVII "Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів" код 23419 "майстри будівельних і монтажних робіт" Списку № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Дані про його трудовий стаж містяться в його трудовій книжці, на підставі записів в якій йому може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Час роботи позивача на посадах, які дають йому право на пільгову пенсію, відноситься до періоду дії Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР 20 червня 1974 року № 162, яка не передбачала запису в трудовій книжці даних щодо повного або неповного робочого дня. Оскільки ОСОБА_1. має трудовий стаж на роботах, включених до Списку № 2, більше 12 років 6 місяців до 01 січня 1992 року, що відображено відповідно до вимог чинного на той час законодавства в його трудовій книжці, а також відповідний вік - 55 років, то вимога УПФ про надання уточнюючої довідки про роботу повний робочий день є незаконною, а його рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах - неправомірним.
З таким висновком судів погоджується й колегія суддів Вищого адміністративного суду.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, незалежно від місця останньої роботи, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і зі стажем роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до статті 100 цього ж Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, та мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56)
посада техніка-будівельника, яку обіймав ОСОБА_1. з 1 жовтня 1973 року по 30 червня 1983 року та посада виконроба в період з 1 липня 1983 року по 9 березня 1987 року, віднесені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені правові норми, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачені статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для їх скасування і ухвалення нового рішення, відсутні.
З огляду на викладене, керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Чернівці залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович
Судді Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т. А. Чумаченко