Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Конюшка К.В.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

за участю представників

позивача Замашнюк І.В., Ткача П.П.

Гене6ральної прокуратури України Атаєва Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Таращанському районі та заступника прокурора Київської області

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.11.2006р.

у справі № 206/4-06

за позовом Прокурора Таращанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Таращанському районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Улашівка"

про стягнення 19127,99 грн., -

Постановою Господарського суду Київської області від 25.07.2006 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Улашівка" в доход Державного бюджету України стягнуто 38258,59 грн. податкової заборгованості та розстрочено виконання рішення згідно з наведеним в постанові графіком.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.11.2006 р. постанову Господарського суду Київської області від 25.07.2006 р. скасовано та постановлено нову постанову про відмову у задоволенні позову.

ДПІ у Таращанському районі (правонаступником якої є Рокитянська МДПІ) та заступник прокурора Київської області подали касаційні скарги, якими просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, Генеральної прокуратури України, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Улашівка" згідно із п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. №889-ІV є податковим агентом, який зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

ТОВ "Улашівка" має трудовий колектив найманих працівників, яким воно нараховує і сплачує заробітну плату, та орендує земельні паї, за які орендодавцям сплачує орендну плату

Станом на 01.01.2006 р. підприємство має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 19127,99 грн., що підтверджується актом перевірки від 25.01.2006 р. № 03/23-30117298, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог п.п. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з випискою з рахунку 641 "розрахунки з податками і платежами" ТОВ "Улашівка" щодо залишку неперерахованого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р. та довідкою про суму неперерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р. залишок неперерахованої відповідачем суми податку становить 38258,59 грн.

Суд касаційної інстанції вважає, що зазначені докази, а саме: виписка з рахунку 641 "розрахунки з податками і платежами" ТОВ "Улашівка" щодо залишку неперерахованого податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р. та довідка про суму неперерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р. є достатніми для висновку про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006 р., оскільки такі документи відповідача мають відповідати первинним бухгалтерським документам платника податку, у зв’язку з чим суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову та стягнення зазначеної заборгованості.

Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою акт звірки заборгованості, підписаний позивачем і відповідачем, з якого вбачається, що сума заборгованості складає 38258,59 грн., безпідставно відхиливши виписку з рахунку та довідку про наявність заборгованості та зазначивши про недостатність доказів наявності заборгованості у відповідача зі вказаного податку та у вказаному розмірі, що призвело до помилкового скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції знаходить такими, що підлягають задоволенню касаційні скарги, і вважає за правильне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Таращанському районі та заступника прокурора Київської області задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.11.2006 р. скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Київської області від 25.07.2006 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.