К-34976/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - 03.06.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006 позов ТОВ "Кампо" задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 26.04.2006 №0003512370/0.

Судове рішення мотивоване тим, що оскільки від’ємне значення податку на додану вартість не було у повному обсязі відшкодовано позивачу за господарськими операція проведеними ним у грудні 2005 та січні 2006 років, невідшкодована суму переходить до податкового кредиту наступного звітного періоду та підлягає бюджетному відшкодуванню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 постанову Господарського суду Миколаївської області від 10.07.2006 скасовано, у позові відмовлено, з посиланням на порушення при визначенні суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 року пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанцій у частині обрання способу захисту порушеного права шляхом виключення з резолютивної частини рішення такого правового способу захисту, як визнання нечинним правового акту та залишення в силі скасування протиправного податкового повідомлення-рішення, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006 року, за результатами якої складено акт №54/23-700/32543494 від 18.04.2006.

Перевіркою встановлено, що у декларації за лютий 2006 року позивачем вказано залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового ) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного період в сумі 359198 грн. З метою перевірки правильності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем здійснено перевірку декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року під час якої встановлено, що позивачем придбано товари на суму 530080 грн. та сплачено податок на додану вартість в загальні сумі 88348 грн. Таким чином відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищено суму бюджетного відшкодування у лютому 2006 року на 270850 грн.

За результатами перевірки позивачу зменшено задекларовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 270850 грн. у картці особового рахунку платника податків за лютий 2006 року про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0003512370/0 від 26.04.2006.

У справі встановлено, що позивачем від постачальників ТОВ "Аннабела", ТОВ ВФ "Агрос-С", ТОВ ШПК "Промагросгнаб", ТОВ "Каскад-Н" на підставі накладних отримано у грудні 2005 році товар та сформовано податковий кредит цього періоду по першій з подій, при цьому оплата здійснена позивачем у січні 2006 року в тому числі ПДВ у сумі 270851 грн.

У січні 2006 року у позивача виникло право на податковий кредит в сумі 93765 грн., при цьому сплачено в ціні товару ПДВ в сумі 88346,66 грн.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що бюджетному відшкодуванню підлягає та частина від’ємного значення, яка припадає на січень 2006 року, включена до податкового кредиту по першій із подій та сплачена постачальникам у попередньому податковому періоду, а тому відповідачем правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 270850 грн., яка має бути включена до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампо" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.